wordpress themes.

Новини юннатівського життя

2022 рік



 

 

Об’ява

Національний екологонатуралістичний центр учнівської молоді МОН України ініціює створення екологічного інформаційного вісника «ЕКОНАБАТ»

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України ініціює створення екологічного інформаційного вісника «ЕКОНАБАТ», який буде розміщено на його платформі та запрошує освітянську спільноту, учнівську молодь закладів загальної середньої та позашкільної освіти, студентів закладів вищої освіти, громадян України до участі у створенні та діяльності вісника «ЕКОНАБАТ».

         Вісник створюється столичними натуралістами з метою виявлення, фіксації та подальшого притягнення до відповідальності російського агресора за спричинені в Україні злочинні дії: масове знищення рослинного та/або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу (екоцид).

         Потрібно, щоб військовий агресор – російська федерація та її прибічники відповіли за вчинений екоцид.

         Більш детально про Екологічний інформаційний вісник «ЕКОНАБАТ» див. на сайті Національного ЕНЦУМ у його інформаційному листі від 18 листопада 2022 р. № 209 за посиланням: https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/2022-11-209.pdf.


ЮНІ ПРИРОДОЛЮБИ ДБАЮТЬ ПРО ЗИМУЮЧИХ ПТАХІВ

З настанням холодів та випаданням першого снігу юннати гуртка «Природа рідного краю» дружно подбали про наших зимуючих пернатих друзів та провели Акцію «Допоможемо птахам взимку».

Акція проводилася під гаслом: «Допоможемо птахам взимку, вони віддячать нам влітку!». Під час заняття, проведеного керівником гуртків Юлією Володимирівною Петраш, юннати довідалися, що коли надворі настають морози, нам необхідно подбати про птахів, що не мігрують у теплий край, а залишаються у нашому краї на зимовий період. Теоретична частина заняття продовжилася практичними діями у ході Акції.

Але як же ж ми можемо допомогти місцевим птахам взимку?

Під час навчального заняття та в процесі Акції юннати довідалися, що для цього, в першу чергу, потрібно виготовити годівниці та заздалегідь заготовити насіння, а також чим можна годувати птахів, а чим можна необачно нашкодити їх здоров’ю.

Птахи добре їдять насіння гарбуза, соняшнику, зерна пшениці, жита, ячменю, проса та інших зернових культур, а жовтогруді синички найбільше полюбляють сало. Адже усі ми достеменно знаємо, яку величезну користь приносять наші пернаті друзі в боротьбі зі шкідниками ланів, садів, лісів, сільськогосподарських культур.

Під час Акції «Допоможемо птахам взимку» юннати виготовили тематичний плакат, малювали малюнки про зимуючих птахів та розвішали годівниці на деревах і кущах саду та дендраріїв Дендропарку «Юннатівський» відокремленого структурного підрозділу еколого-натуралістичного напряму «Станція юних натуралістів» Хмельницького ОЦТКУМ.


РАЗОМ ПРАЦЮЄМО ДЛЯ ФРОНТУ І КРОКУЄМО ДО ПЕРЕМОГИ!

Вихованці юннатівського гуртка «Юні валеологи», що діє під патронатом педагогів-натуралістів відокремленого структурного підрозділу еколого-натуралістичного напряму «Станція юних натуралістів» Хмельницького ОЦТКУМ на базі Великоорлинської гімназії Антонінської ТГ Хмельницького району, під керівництвом свого наставника Марії Михайлівни Мироненко дружно взялися за виготовлення окопних свічок для забезпечення потреби в них українських воїнів. Діти трудяться з почуттям глибокого розуміння важливості тієї справи, яку вони роблять власними руками для ЗСУ разом з іншими дітьми закладів освіти нашого краю й України.

Як повідомила Марія Михайлівна, частину виготовлених свічок її підопічні сьогодні уже передали на фронт через волонтерів благодійного фонду «Ковчег «Україна».

Юні гімназисти-волонтери Великих Орлинців, виховані їхніми педагогами в дусі українського патріотизму, прагнуть допомогти власними силами захисникам нашої Батьківщини і на цьому не зупинятись, адже зараз вони вже очікують на доставку постачальником їм нового замовлення парафіну для виготовлення чергової партії окопних свічок і далі буде…

Віримо однозначно в перемогу мужніх воїнів ЗСУ та українського народу над російськими  окупантами і разом працюємо на Перемогу!


Юннати Хмельниччини – переможці Всеукраїнського родинного конкурсу «Український коровай»

Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України у 2022 році було організовано і в минулому місяці на базі закладу проведено фінальний етап та виставку конкурсних робіт популярного щорічного еколого-натуралістичного заходу – Всеукраїнський родинний конкурс «Український коровай», підсумки якого було завершено закладом 04 листопада.

Всеукраїнський родинний конкурс проводився з метою залучення учнівської молоді до активного культурного і громадського життя, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, українських традицій, виховання почуття гордості в юних громадян за свою Батьківщину та сприяння формуванню в них сімейних, національних і державних цінностей та практичному впровадженню цих проєктів в життя.

В заході взяли участь понад 80 робіт від закладів освіти і родин з різних областей України. Заклади загальної середньої та позашкільної освіти Хмельницької області гідно представили на конкурсі і виставці короваїв юні натуралісти з міст Хмельницького та Шепетівки.

Хмельницькі натуралісти неодноразово й успішно приймали участь у Всеукраїнському родинному конкурсі «Український коровай», а у 2018 році коровай від юннатів Хмельниччини було визнано найкращим в експозиції на виставці короваїв регіонів України і відправлено у німецьке посольство, делегація якого тоді знайомилася з Музеєм Хліба Національного ЕНЦУМ і вподобала наш красивий та запашний свіжовипечений коровай.

Відповідно до підсумків конкурсного журі визнано переможцями Всеукраїнського родинного конкурсу «Український коровай» у номінації «Український коровай» та нагороджено Грамотою Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України юннатів Хмельниччини:

– за І місце – колектив вихованців гуртка «Природа рідного краю» відокремленого структурного підрозділу еколого-натуралістичного напряму «Станція юних натуралістів» Хмельницького ОЦТКУМ. Назва роботи: «Весільний коровай» (керівник гуртка Юлія Володимирівна Петраш);

– за ІІІ місце – Бардах Валентину Семенівну (12 років), вихованку гуртка юннатів «Юні майстри народних ремесел» Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Назва роботи: «Коровай шанувальний» (керівник гуртка Олена Іванівна Коленчук).

Результати участі юннатів Хмельниччини у Всеукраїнському родинному конкурсі «Український коровай» в черговий раз засвідчили те, що у закладах освіти області приділяється серйозна увага розвитку дитячої творчості, залученню учнівської молоді до активного культурного і громадського життя, українських традицій, виховання національно-патріотичних почуттів та формуванню в юних громадян сімейних і національних цінностей.

Вітаємо юннатів та учнів Хмельниччини з вагомою перемогою в еколого-натуралістичному заході на всеукраїнському рівні і зичимо нових успіхів та досягнень на юннатівській ниві!


Цікаво знати:

Люби і знай свій рідний край: «Україна» не «окраїна», а велика європейська країна!  Коли і як з’явилася та що означає назва нашої держави (Джерело:litopys.org.ua з окремими доповненнями)

   Сьогодні кожному українському школяру відомо, що найдавніша назва нашої країни УКРАЇНА знайдена в літописному документі  останньої чверті XII ст., а сучасні українські науковці невтомно вишукують все нові й нові факти з минулого українців, нівелюючи антиукраїнську пропаганду російських шовіністів, роблять їх загальнодоступними та загальновідомими.

   Уперше сказано про Україну в Іпатіївському списку «Повісті минулих літ», де літописець розповідає про смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 р.,: «І плакали по ньому всі переяславці… За ним же Україна багато потужила». Через два роки, у 1189 р., було відзначено, що князь Ростислав приїхав «до України Галицької».

   Походження назви Україна здавна привертало увагу багатьох вчених, але однозначного її пояснення й досі немає. Одні дослідники пов’язували її зі словами край «найвіддаленіша від центру частина території, околиця», у(= біля) краю, тобто «погранична територія», інші – з іменниками край, країна у значенні «рідний край, своя країна, рідна земля; земля, населена своїм народом».

   І, нарешті, ще один погляд, за яким назва Україна нібито походить від дієслова украяти (відрізати), тобто первісне значення цієї назви – «шматок землі, украяний (відрізаний) від цілого, який згодом сам став цілим (окремою країною)». Пошматовані землі середньовічної Русі називалися українами.

   Найвірогіднішою й найпереконливішою слід вважати версію, яка пов’язує назву Україна зі словами край, країна, хоч зв’язок цей не прямий, а значно складніший. Як дослідив український учений В. Скляренко, процес становлення поняття «Україна» був досить тривалим і мав декілька етапів.

   Іменник край із значенням «відрізок, шматок; шматок землі» був ще у спільнослов’янській мові (*krajь) і нині відомий багатьом слов’янським мовам. Оскільки слов’янські племена споконвіку мали свої території, які здебільшого відділялися природними рубежами – річками, лісами, болотами, солончаками (отже, ніякої мішанини племен не було), давньослов’янське слово край «відрізок, шматок землі» набуло нового значення – «територія, що належить племені», а згодом також і значення «крайня межа території племені, початок (або кінець) території племені, берег». На означення простору в праслов’янській мові вживався спеціальний суфікс -іна (dol + ina = dolina «долина», niz + ina = nizina «низина»). За цим самим зразком ще в праслов’янський період утворилося і слово країна (kraj + ina) у значенні «територія, яка належить племені».

   Разом з іменником край у праслов’янській мові був також іменник украй (*ukrajь), що означав «відрізок від шматка; відділений шматок землі; відділена частина території племені; крайня межа відділеної частини території племені».

   Уже після розпаду праслов’янської етномовної спільності (можливо, в антський період) у східних слов’ян від слова украй за допомогою того самого суфікса -ін-а виникло слово україна (*ukraina) із значенням «відділений шматок землі; відділена частина території племені».

   Коли протягом VI-VIII ст. східнослов’янські племена або союзи племен переросли у феодальні князівства, відомі в історичній літературі під назвою «літописні племена» або «племінні князівства», а згодом утворилася ранньоукраїнська держава Русь, змінилося значення і слів країна та україна.

   Слово країна від значення «територія племені» поступово набуло значення «територія феодального князівства», а потім – «територія Русі».

   Відповідно до цього змінилося значення й слова україна: замість первісного значення «відділена частина території племені» воно стало означати «відділена частина території феодального князівства», а потім – «відділена частина території Русі».

   У період феодальної роздрібненості Київської Русі (з XII ст.), коли від неї почали одне за одним відділятися незалежні князівства, слова україна набуло значення «князівство». Уперше згадану в Іпатіївському списку «Повісті минулих літ» україну дослідники розуміли по-різному: як пограничну з Київською землею територію Переяславської землі; як усю Переяславську землю, названу україною через те, що вона межувала з половецьким степом; як первісну Русь (тобто Київську, Переяславську і Чернігівську землі); як усю Київську Русь. Проте найвірогідніше, що літописець назвав україною саме Переяславську землю, але не тому, що вона межувала з половецьким степом, а через те, що була окремим князівством.

   Крім Переяславської україни, була ще Галицька україна, Волинська україна, Чернігівська україна, Київська україна та інші україни самостійні князівства. Це видно з того, наприклад, що під 1189 роком той самий Іпатіївський список повідомляє: князь Ростислав прибув «до україни Галицької, і взяв два городи галицькі, а звідти пішов до Галича». У 1213 р. князь Данило «поїхав з братом і забрав Берестій, і Угровськ, і Верещин, і Столп’є, і Комов, і всю Україну».

   Те, що слово україна аж до XVI ст. означало окреме князівство, чітко видно зі свідчень тогочасних літописів: «Кримський цар… хотів іти на царя і великого князя украйну…, а пішов був на черкаси» (Львівський літопис під 1556 р. – [ПСРЛ, Т. 20. – Примітка litopys.kiev.ua.]); «приходив на цареву і великого князя україну на Сіверські міста із Канева князь Михайло Вишневецький» (Олександро-Невський літопис під 1563 р.).

   Поряд зі словом україна у східнослов’янських діалектах здавна існувало і слово окраїна «порубіжна територія племені», утворене від окрай «обріз, край» за допомогою суфікса -ина (-іна, -їна). Ці слова чітко розрізнялися між собою: україна – це вся відділена частина території племені (згодом – уся територія феодального князівства), окраїна – лише погранична територія племені (згодом – погранична територія феодального князівства).

   З другої половини XIV ст. більшість князівств Київської Русі, на основі яких сформувалася українська народність, потрапили під владу Великого Князівства Литовського і королівської Польщі. Від цього часу назва україна почала вживатися і щодо цих двох частин території: землі, підкорені Литвою (Чернігівсько-Сіверське, Київське, Переяславське і більша частина Волинського князівств) іноді називалися литовською україною, а землі, підкорені Польщею (Галицьке і частина Волинського князівства) – польською україною.

   З появою козацтва, наддніпрянські землі, де збиралися козаки, дістали назву козацьких україн, що відображено і в українському фольклорі: наприклад, у народній пісні: «Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукає».

   Значна частина українського козацтва – нащадків знатних руських родів, що мали статки й озброєння, бойових коней і слуг, але не отримали від королівської влади Речі Посполитої таких прав і привілеїв як у польсько-литовської шляхти, ставали «уходниками» та йшли на землю Степу й Наддніпрянщини, де заводили свої прибуткові господарства і промисли, відбиваючись на своїх українах від місцевих татар або ж нападаючи на них.  

   Протягом XV-XVI ст. у слові україна відбувався процес зміни наголошування: в лексемах на -ина, (-іна, -їна) суфікс почав перетягувати наголос на себе (пор. бáтько – бáтьківщина – батьківщúна, горóх – горóшина – горошúна, рúба – рúбина – рибúна, хуртóвина – хуртовúна; так само Укрáїна – Україна). Цей процес, який не завершився й досі, спричинився до паралельного вживання обох акцентологічних варіантів – Укрáїна й Україна протягом кількох століть. Порівняйте, наприклад, у Т. Шевченка: «Свою Укрáїну любіть»; «…а я Тільки вмію плакать, Тільки сльози за Укрáйну…»; «В Україну ідіть, діти, В нашу Україну»; «Це той Перший, що розпинав Нашу Україну» та ін. У сучасній українській літературній мові міцно закріпилася форма з новішим наголосом – Україна.

   На час визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі під проводом Богдана Хмельницького (1648-1654 рр.), як відзначає В. Скляренко, Україною називалися не тільки запорозькі, а вже всі наддніпрянські землі. Очевидно, від цього часу під Укрáїною стали розуміти цілу країну. Згодом ця назва поширилася й на інші східноукраїнські землі (зокрема, на Слобожанщину, яка деякий час мала офіційну назву «Слободская Украина»). Західноукраїнські землі й далі називалися Руссю, але поступово назва Україна поширилася й на західний реґіон і стала спільною для всієї етнічної території українців. З’явився термін «паньство українське», що вже фігурував у міждержавних документах Речі Посполитої та Туреччини в середині XVII cт.

   Зміна національного етноніма русин, руський (від Русь) на українець (від Україна) була історично необхідна. Перехід до нового етноніма став своєрідною протидією аґресивній політиці царизму, який ставив собі за мету денаціоналізувати українців і розчинити їх в «общерусском море». Москалі ж стали називати українців хохлами та малоросами, а себе возвеличено – великоросами. Скористалися для цього термінологією візантійських православних первосвящеників, які іменували Малою Росією землі метрополії, а Великою Росією – землі колонізованих і охрещених руськими князями угрофінських племен та інших окраїнних територій Русі.

   В умовах, коли Московська імперія з експансіоністських мотивів присвоїла собі історичну назву України – Русь, а для панівного етносу запровадила трохи підправлений від слова руський етнонім русский і поширила його й на мешканців історичної Русі – України, перехід від самоназви русин, руський до етноніма українець завдав істотного удару по імперській ідеї московського самодержавства «единого русского народа от Камчатки до Карпат». Це мало величезне значення для утвердження національної ідентичності всього українського народу та ідеї його єднання.

   Спочатку суто географічна назва Україна поступово перетворилася в національну ідею, яка об’єднала в одне ціле такі історичні й географічно не схожі між собою реґіони, як Полісся, Сіверщина, Слобожанщина, Донбас, Наддніпрянщина, Причорномор’я і Волинь, Поділля, Буковина, Прикарпаття та Закарпаття.

   Присвоївши собі давню назву нашого народу, імперська Москва тим самим сподівалася загальмувати, а потім знищити наше прагнення до самобутності. Назвавшись Руссю, а Україну прозвавши Малоросією, агресивна держава угро-фінів і татар, що виросла в болоті монгольського рабства –  Московія-Росія намагалася за рахунок поневоленої європейської слов’янської країни будь-що пропхатися в Європу і в такий спосіб стати європейською державою.

   Отже, для нас дуже важливим є той факт, що, незалежно від свого походження, слово Україна позначало Козацьку державу, створену Богданом Хмельницьким. Звичайно, ніякою «окраїною» Російської імперії вона не була і весь час претендувала на повну державну самостійність. Саме через це вживання слова Україна в царській Росії було заборонено. І лише тоді, коли царським чиновникам стало ясно, що це слово не можна знищити і стерти з пам’яті українців, було вирішено його дискредитувати. Російські шовіністи стали пояснювати назву нашого краю Україна як «окраїна Росії», тобто вклали в це слово принизливий і невластивий йому зміст. Те, що Україна існувала задовго до появи Росії, для них навіть не було аргументом.

   З історією виникнення назви Україна тісно пов’язане правило вживання прийменників «на» і «в» при позначенні місця або простору. Як правильно сказати: живу на Україні чи в Україні? Приїхали на Україну чи в Україну?

   Прийменник в (у) у просторовому значенні вживається тоді, коли йдеться про щось ціле, докладно окреслене, компактне, центральне (наприклад, про країни, міста, населені пункти): в Англії, у Франції, в Угорщині, у Росії, у Польщі, у Литві; у Львові, у Ніжині, в Овручі, у селі. У цих випадках нікому не спадає на думку сказати: на Англії, на Франції, на Угорщині, на Росії, на Львові, на Овручі тощо. 

   Коли ж ідеться про складову частину країни, про якусь її етнографічну територію, про частину міста, віддалені від центру околиці, тоді вживається прийменник на: на Волині, на Поліссі, на Донбасі, на Запоріжжі, на Полтавщині, на Подолі, на Засуллі, на хуторі, на селі (тобто «не в місті»).

   Щоправда, у деяких випадках і частини країни, і частини міста з огляду на особливі історичні умови могли виступати своєрідними політичними, культурними або адміністративними центрами чи осередками суспільного життя, тому стосовно них також узвичаїлося вживання прийменника в (у): у Квебеку, у Галичині, у Дарниці, у Святошині, але таких випадків порівняно небагато.

   Оскільки українами спочатку називалися окремі удільні князівства, що відокремилися від цілої держави, а потім і Україна як уся східна частина етнічної території українців перебувала у складі Росії, при просторових визначеннях щодо України здавна закріпився прийменник на. Проте і в народних піснях, і в літературній мові обидва прийменники «на» і «в» часто вживалися паралельно: на Україні і в Україні з переважанням тієї або іншої конструкції в окремих письменників або в окремих літературних жанрах і стилях.

   Нині, коли Україна вже самостійна, суверенна й незалежна європейська держава з високим міжнародним авторитетом, немає жодних підстав вживати необґрунтовану й по суті образливу конструкцію з прийменником на.

   Отже, єдино правильна форма в Україні. Але виправляти фольклорні та літературні твори, де вживається вислів на Україні, не варто.

       За матеріалами джерел: litopys.org.ua ; http://litopys.org.ua/pivtorak/pivt12.htm.


День української мови та писемності юннатів гуртка «Юні валеологи» Гуківського ліцею

Щороку, починаючи з 09 листопада 1997 року, в Україні відзначають День української писемності та мови. Традиційно в цей день, вже 22 роки поспіль, усі українці, які люблять рідну мову, пишуть Радіодиктант національної єдності.

         Захід має чітку національно-патріотичну спрямованість і  користується непересічною популярністю в дітей та учнівської молоді закладів освіти Хмельниччини.

         Саме в День української писемності та мови розпочався  ХХІІІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, в якому учнівська і студентська молодь нашого краю приймає активну участь.

         Учні Гуківського ліцею, юннати гуртка «Юні валеологи», що діє в закладі під патронатом хмельницьких педагогів-натуралістів, відзначали цей день по-особливому цікаво, творчо й науково. Недарма кажуть, що мова – це генетичний код нації та одна із сигнальних систем організму людини, яка ідентифікує нас, як біологічний вид Людина розумна.

         Тому, окрім загальнонаціонального радіодиктанту, юні валеологи сьогодні провели тематичну вікторину «Біологічна сутність мови».

         На занятті гуртка разом з керівником Лиськовою М. Й.  юннати знайшли біологічні, психологічні та суспільні ознаки мови, оцінили роль і значення слів та виразів у житті людини на здоров’я людини у фізіологічному, психологічному й соціальному аспектах.

         А ще юні знавці природи людського здоров’я ознайомилися з афірмаціями, що допомагають зосередитися, оцінити власні можливості та налаштуватися на продуктивне навчання, попрактикували медитацію і зробили паперову модель головного мозку, на якій відзначили місця формування мови, мислення, емоцій людини.

         Результатом діяльності гуртківців став постер «Біологічна сутність мови», який вони виготовили і розмістили на стіні класної кімнати на згадку про цікавий насичений День української писемності та мови вихованців гуртка «Юні валеологи» Гуківського ліцею.


Об’ява

         Громадська організація «Всеукраїнський молодіжний рух «Let’s do it Ukraine» в черговий раз закликала учнівську молодь закладів освіти нашої країни взяти активну участь у її щорічних всеукраїнських проєктах соціально-екологічного спрямування, до яких рекомендується долучитися й здобувачам освіти навчальних закладів Хмельницької області.

          Учні та юннати з територіальних громад нашого краю вже долучались до заходів цієї громадської організації та заохочувалися нею за проведену ними роботу що впровадження в закладах освіти й місцевих громадах роздільного збирання сміття і його раціонального сортування для утилізації комунальними підприємствами та промислової переробки сортованих побутових відходів для повторного використання населенням у побуті й на виробництві у різних галузях народного господарства.

          Значна робота з цього напрямку роботи уже проводиться педколективами закладів освіти Хмельниччини в рамках виконання Угоди України про асоціацію з Євросоюзом та Національної стратегії поводження з відходами, яку було прийнято ще у 2017 році і має бути реалізована нашою державою до 2030 року. Серед її завдань – за цей період знизити рівень захоронення відходів із 94%  до 35% та збільшити обсяг переробки побутових відходів до 50% і досягнути цього рівня завдяки зростанню чисельності населення, яке їх уже цивілізовано збиратиме й сортуватиме.

         З 05 листопада по 25 листопада цього року «Let’s do it Ukraine» проводить  Всеукраїнський щорічний проєкт «Мішечок» (положення проєкту, технічні рекомендації див. за посиланням: http://surl.li/phtf, інформаційна довідка Додаток 1), а з 05 листопада по 03 грудня 2022 року – Національна мапа пунктів прийому вторинної сировини www.recyclingpoints.org (інформаційна довідка, календарний план подій див. Додаток 2).

             Всі бажаючі учні та учнівські колективи закладів освіти області можуть взяти участь у заходах Громадської організації «Всеукраїнський молодіжний рух «Let’s do it Ukraine», керуючись рекламно-інформаційними додатками до її листа в МОН України і його підвідомчим закладам позашкільної освіти від 04.11.2022 року № 2022/00194.

 


ЧИСТЕ ПОДВІР’Я – ЧИСТЕ ДОВКІЛЛЯ! 

Популярне прислів’я «чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять», кожному з нас добре знайоме з дитинства. І це незаперечна істина! Але слідувати їй вдається, на жаль, не кожному з нас, що й призводить до засмічення нашого довкілля побутовим сміттям і дискомфорту.

Цей однозначний постулат життя навчають розуміти староушицьких учнів їхні учителі ще з початкових класів, адже їх селище розкинулося на березі Дністра та ще й посеред мальовничої території Національного природного парку «Подільські Товтри», а існування людини серед царства стихійних сміттєзвалищ, що заполонили нині нашу країну, – перспектива гнітюча, тривожна й небезпечна для нашого здоров’я і життя.

Однак голослівними закликами і словесними обуреннями щодо того, що хтось насмітив і не прибрав за собою, проблему не вирішити. Тут вважають, що потрібні конкретні практичні дії, які мають ставати прикладом для інших учнів та дорослих мешканців, що живуть поряд. І діють!

Запобігти появі проблеми чистоти території шкільного майданчика власноруч взялися вихованці юннатівського гуртка «Природа рідного краю» (кер. гуртка Лариса Афанасіївна Левко), що діє на базі Староушицького ліцею під патронатом педагогів-натуралістів відокремленого структурного підрозділу еколого-натуралістичного напряму «Станція юних натуралістів» Хмельницького ОЦТКУМ. Проводячи нещодавно акцію «Чисте подвір’я – чисте довкілля!», працювали всі дружно і сумлінно. Дали «бій сміттю», який успішно й завершили – все сміття ретельно визбирали, посортували по видах та відповідно завантажили в контейнери. А подвір’я зробили чистим!

Варто відмітити, що у ліцеї вже ряд років поспіль ведеться роздільне збирання й сортування побутових відходів з метою привчання до цього процесу місцевих дітей і дорослих жителів громади селища. Цією важливою справою опікуються місцеві педагоги, які з року в рік наполегливо пояснюють своїм учням важливість збереження навколишнього природного середовища й чистоти довкілля особистого існування, агітують та заохочують їх до своєчасного прибирання і сортування сміття з метою його максимальної утилізації та промислової переробки побутових відходів для виготовлення продукції повторного використання в побуті й на виробництві.

 Декілька років тому їх здобутки на цій ниві роботи були гідно відзначені в столиці України національним представництвом міжнародної спеціалізованої організації, що опікується організацією роботи з побутовими відходами в нашій країні на рівні цивілізованих країн світу. Більш детально див про це за посиланням: http://visnyk.hoippo.km.ua/infomain/5015-uchn-staroushickogo-lceyu-vzyali-uchast-v-ekologchnomu-konkurs-vchimosya-sortuvati.html.

Важливим є ще й те, що місцева влада дбає, щоб мешканці Старої Ушиці мали куди смітити – урни і контейнери для сміття розміщені в селищі у місцях, відведених для накопичення побутових відходів, є звичною річчю.

Та щоб було чисто, треба не смітити!!! – закликають жителів громади небайдужі до стану довкілля староушицькі педагоги та їх юні вихованці.

А те, як вирішується проблематика транспортування й утилізації побутових відходів спеціалізованими комунальними підприємствами, це вже тема на лише регіонального, а й загальнонаціонального характеру.

Адже сьогодні про стан довкілля турбуються не лише в Старій Ушиці й на Хмельниччині, проблема чистоти довкілля для нашої держави стала дуже актуальною і її раціонального й безумовного вирішення уже наполегливо вимагає від української влади Євросоюз.


Об’ява

Запрошуємо до участі в конкурсі дитячих малюнків

«ЗБЕРЕЖІМО ҐРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ»

Державною установою «Інститут охорони ґрунтів України», зважаючи на багаточисленні прохання минулорічних учасників та відповідно до листа Інституту від 10.10.2022 р. №158-01-02/1177, знову оголошено конкурс дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ҐРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ», приурочений до Всесвітнього дня ґрунтів (World Soil Day), що відзначається світовою спільнотою щорічно 5 грудня.
Конкурс дитячих тематичних малюнків проводиться Інститутом вже третій рік поспіль. За цей період участь у конкурсі прийняло понад 8 тисяч юних дослідників, які отримали нові знання і компетенції з цього напряму, виклавши свої тлумачення та ставлення щодо проблеми збереження ґрунтів у нашій країні.
До участі у конкурсі запрошуються учні закладів освіти України, віком до 18 років.

Конкурс проводиться у таких вікових групах:
– 7 – 10 років;
– 11 – 14 років;
– 5 – 18 років
та чотирьох номінаціях:
– «Поле бою: як війна руйнує українські ґрунти»;
– «Деградація ґрунтів»;
– «Охорона ґрунтів»;
– «Ґрунтове життя».
Малюнки (винятково індивідуальні творчі роботи) можуть бути
виконані на будь-якому матеріалі (ватман, картон, полотно тощо) і в довільній графічній або живописній техніці (олівці, фломастери, фарби тощо).
Учасник конкурсу має надіслати ВІДСКАНОВАНУ РОБОТУ у форматі JPEG, разом із заявкою у форматі WORD на електронну адресу konkurs.grunt@gmail.com (обов’язково зазначити тему – «Конкурс малюнків»).
Конкурсні роботи приймаються організаторами з 05 жовтня 2022 року по 05 грудня 2022 року.
Організатори конкурсу просять батьків та педагогів звертати увагу на правильність оформлення конкурсної роботи. При недотриманні вимог конкурсу робота не розглядатиметься.

З Положенням про щорічний конкурс дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ҐРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ» можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/kBnNywh. Контактна особа: Романова Світлана Адольфівна – (044) 356-53-21, romanowa@iogu.gov.ua.
ДОНМС Хмельницької ОДА запропонував керівникам місцевих органів управління освітою територіальних громад області довести інформацію про оголошений державною установою «Інститут охорони ґрунтів України» конкурс дитячих малюнків «ЗБЕРЕЖІМО ҐРУНТИ РІДНОЇ УКРАЇНИ» до відома підвідомчих закладів освіти та сприяти участі їх учнів у конкурсі.


Свято осені відбулося в ліцеїстів та юннатів Новоставецького ліцею

Ось і завітала щедра осінь зі своїми дарами в Україну. З давніх-давен місцеві люди відмічали Свято осені та свято зібраного урожаю.

Нещодавно Свято осені відбулося в Новоставецькому ліцеї Теофіпольської селищної ради Хмельницького району.

Декорації цього еколого-натуралістичного заходу вражали і милували очі відвідувачам виставки осінніх дарів та учасникам заходів дійства, яке організували й проводили ліцеїсти разом зі своїми педагогами.

Розмаїття квітів, овочів та фруктів втілилися в чудові й цікаві композиції, задумані та виготовлені руками учнів і юннатів гуртка юних рослинників (кер. гуртка Галина Євстахіївна Кравчук), що діє на базі ліцею.

З осінніх квітів, зерна, гілочок, гарбузів, картоплі й інших плодів цьогорічного врожаю  ліцеїсти, творчій фантазії яких не  було меж, створили справжні шедеври, а невеличка концертна програма, що розважила учасників заходу, справді порадувала присутніх гарним настроєм та гумором.

Програма Свята осені була яскравою і барвистою, з танцювальними номерами, віршованими і музичними композиціями. А все дійство святкового заходу пройшло у колі друзів з квітами та дарами природи.

 


ЛІЦЕЇСТИ І ЮННАТИ ПИЛИПІВ ОЛЕКСАНДРІВСЬКИХ НАМАГАЮТЬСЯ ВЛАСНОРУЧ ДОПОМОГТИ НАШИМ ВОЇНАМ У НАБЛИЖЕННІ ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ НАД РОСІЙСЬКИМИ ОКУПАНТАМИ 

Пилипо-Олександрівський ліцей, що на аграрній Віньковеччині, яка дала українцям знаменитих героїв козацької доби XVII cтоліття полковників Єже Володиєвського і Євстафія (Остапа) Гоголя, зустрічав у цей день усіх учасників освітнього процесу духм’яним ароматом домашньої випічки та дзвінкоголосим дитячим гамором.

Вихованці юннатівських гуртків «Юні рослинники» та «Лікарські рослини» (кер. гуртків Тетяна Василівна Дереш) разом із своїми батьками активно долучилися до проведення в ліцеї благодійної ярмарки з метою допомоги Збройним Силам України, воїни яких сьогодні у смертельному двобої героїчно протистоять арміям російських окупантів – убивць, злодіїв і мародерів.

Чого на цій ярмарці в ліцеї тільки не було: і ексклюзивні торти, і різноманітні тістечка, і пахучі рум’яні пиріжки, смачна піца й багато інших різновидів домашньої смакоти, дбайливо випеченої руками дітей з допомогою батьків та представленої на столах для презентації і реалізації.

У підсумку ярмаркового «бізнесування» під час Акції ліцеїстами було зібрано 1500 грн, які будуть перераховані ними на рахунок підтримки ЗСУ.

Також вони ще й намалювали дитячі малюнки та написали листи нашим українським воїнам, які будуть передані їм на фронт з допомогою волонтерів.

 Адміністрація, педагогічний колектив і батьківський актив ліцею та їх хмельницькі колеги – педагоги-натуралісти, які багато років поспіль дбають про юннатівську роботу з дітьми в Пилипах Олександрівських, щиро дякують кожному, хто з почуттям патріотизму і прагненням допомогти ЗСУ особисто долучився до цієї важливої і потрібної справи.

Нехай ця й кожна наступна маленька часточка дитячої фінансової допомоги нашим ЗСУ від ліцеїстів та юннатів Пилипо-Олександрівського ліцею наближають визволення усіх українських земель і нашу омріяну й довгоочікувану ПЕРЕМОГУ, а наші воїни хай добре знають і пам’ятають, що кожне українське дитяче серце разом із ними!  

 


Юні аграрії УВБ Летавського ліцею успішно презентували юннатів та учнів Хмельниччини на Всеукраїнському зльоті 

Нещодавно завершився фінальний етап Всеукраїнського зльоту учнівських виробничих бригад, трудових аграрних об’єднань, на якому юних аграріїв закладів освіти Хмельницької області успішно представляла команда учнів УВБ та вихованців гуртка «Юні овочівники» Летавського ліцею, що на Чемеровеччині, де здавна й цілеспрямовано приділяється серйозна увага трудовому вихованню підростаючого покоління і залученню неповнолітніх до сільськогосподарської праці.

Участь у Зльоті, який проводився з 18 по 20 жовтня 2022 року Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України в м. Києві у режимі он-лайн, приймали команди кращих учнівських виробничих бригад, трудових аграрних об’єднань закладів загальної середньої та позашкільної освіти з 16 областей України, тому боротись було з ким. В дистанційному режимі відбувся захист командами науково-дослідницьких робіт у секціях «Овочівництво», «Рослинництво» і «Садівництво», де юні аграрії представляли результати своїх наукових досліджень у вигляді цікавих доповідей, презентацій та постерів.

На виставці «Щедрість рідної землі» в експозиціях від областей були представлені натуральні зразки сортів сільськогосподарських культур, вирощених учнями, звітні матеріали про виконані роботи у вигляді банерів, стендів, колекцій, альбомів, щоденників дослідницької роботи, інформацій, фотографій та звітів. Доповнювали виставку рушники, величні короваї, хліби, вироби з рогози, соломи, снопи зернових культур. Одним із кращих українських короваїв на виставці став юннатівський коровай з Хмельниччини.

Командну роботу юних летавських аграріїв представляла учениця 9 класу та вихованка гуртка «Юні овочівники» Олена Боднарчук з дослідницькою роботою «Вирощування арахісу на учнівській навчально-дослідній земельній ділянці». Під час презентації вона показала ґрунтовні знання і практичні навички, набуті у процесі роботи за обраною темою дослідження під керівництвом свого наукового керівника, і здобула ІІІ місце в конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт у секції «Рослинництво».

Відповідно до підсумків конкурсного журі Олена визнана в числі переможців ІІ (фінального) етапу Всеукраїнського зльоту учнівських виробничих бригад, трудових аграрних об’єднань закладів загальної середньої та позашкільної освіти і його організатори нагородили її Грамотою.

Також Грамотою Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України нагороджено команду юних аграріїв УВБ Летавського ліцею Чемеровецької селищної ради за результатами її участі у фінальному етапі Зльоту.

А керівнику команди УВБ Нагурній Оксані Василівні, вчителю біології та основ здоров’я Летавського ліцею надано Подяку Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України за високий рівень підготовки її учнів та продемонстровані командою знання в аграрній галузі під час участі у фінальному етапі Зльоту.

Вітаємо команду юних аграріїв, учнівський і педагогічний колектив Летавського ліцею та юннатів і школярів Хмельниччини з їх новим успішним здобутком на всеукраїнському рівні та зичимо їм нових успіхів у навчанні і здобуванні нових знань, дослідництві та сільськогосподарській праці і нових яскравих звершень на юннатівській ниві.

 


МАКУЛАТУРУ ЗДАЙ – ПЕРЕМОГУ НАБЛИЖАЙ!

Приєднуйтеся до ініціативи ЕКО-ЛІДЕРІВ юннатівських гуртків «Людина і довкілля» Полонського ліцею №1 Шепетівського району (керівник гуртків – вчитель математики та інформатики ліцею Світлана Вікторівна Маївка)! Якщо ще не встигли, то саме час долучитися до цього громадського регіонального екологічного заходу і разом з нами зробити в нього свій особистий внесок. А також, розповсюдивши власноруч виготовлені еко-торбинки, ми зможемо допомогти заробленими коштами Збройним Силам України.

Ось так запрошують місцевих учнів полонські ліцеїсти та юннати гуртка «Людина і довкілля» до участі в ініційованому ними регіональному заході.

Збір ліцеїстами старої літератури, що за своїм змістом уже втратила актуальність і зацікавленість читачів та різноманітних паперових виробів, що вже стали макулатурою, триває на постійній основі, після чого усе зібране відправляють на спеціалізоване підприємство, де переробляють макулатуру, а виручені під час заходу кошти передаються на допомогу для захисників нашої Батьківщини – воїнів Збройних Сил України. 

Відтепер із переробленого до значно кращої якості паперу національні видавництва надрукують нові цікаві, правдиві й змістовні українські книги, що стануть для кожного з нас джерелами нових і потрібних нам знань. 

Такий цілеспрямований захід ЕКО-ЛІДЕРІВ юннатівських гуртків «Людина і довкілля», що створені хмельницькими педагогами-натуралістами спільно з ентузіасткою юннатівської роботи Світланою Маївкою і діють на базі Полонського ліцею №1, сприяє вихованню у підростаючого покоління активної громадянської позиції та патріотичних почуттів. А ще цей захід допомагає педагогам навчати неповнолітніх збереженню довкілля, правильному поводженню з побутовими відходами, раціональному їх збиранню і роздільному сортуванню, що забезпечує їх наступну переробку спеціалізованими підприємствами й повторне використання виготовленої продукції для побутових потреб людини.

Долучайтеся, товариство! Самостійно або долучайтесь до нас гуртом! – закликають юні полончани усіх бажаючих.

Адже, насправді, треба добряче почистити наші книжні полиці та місця іншого побутового мотлоху від усілякого паперового непотребу та звільнити в оселях простір для створення й поповнення домашніх бібліотечок нашою українською книгою та й для громадських і навчальних бібліотек у закладах освіти теж варто це зробити.

З новою українською книгою – у нове майбутнє України!


Хмельницькі натуралісти провели обласну дитячу науково-практичну конференцію юннатів та учнів – виконавців  науково-дослідницьких робіт в галузі біології, екології, сільського і лісового господарства

Відповідно до Плану комплексних заходів з екологічної освіти і виховання та формування екологічної культури дітей і учнівської та студентської молоді закладів освіти Хмельницької області на 2021-2025 роки, щорічно в жовтні проводиться обласна дитяча науково-практична конференція для юннатів та учнів Хмельниччини, які виконують дитячі науково-дослідницькі роботи в галузі біології, екології, сільського і лісового господарства під керівництвом учителів, керівників гуртків, науковців та фахівців народного господарства.

Цього року, зважаючи на загрозу ракетних обстрілів російськими агресорами українських міст та героїчний опір українців окупантам, конференція проведена в режимі он-лайн 19 жовтня педагогами-натуралістами відокремленого структурного підрозділу еколого-натуралістичного напряму «Станція юних натуралістів» Хмельницького ОЦТКУМ спільно з науковцями Хмельницького національного університету, провідними фахівцями Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, Управління розвитку агропромислового комплексу і земельних відносин Хмельницької ОВА та кращими педагогами-натуралістами закладів освіти області.

Мета заходу – залучення обдарованої учнівської молоді до проведення експериментально-дослідницької роботи з різних напрямків природничих наук, сільського і лісового господарства, підтримки еколого-натуралістичної творчості школярів, підвищення ефективності і якості дитячого дослідництва й підготовки юних природолюбів Хмельниччини до участі в конкурсах-захистах МАН України та вибору майбутньої професійної діяльності, удосконалення творчої співпраці з науковцями педагогів закладів загальної середньої та позашкільної освіти області.

Під час конференції проходили комп’ютерні презентації дитячих індивідуальних науково-дослідницьких експериментальних робіт та засідання круглого столу наукових консультантів за участю педагогів – керівників дитячих творчих робіт, провідних науковців та фахівців в галузі екології, біології, сільського і лісового господарства області, обговорення представлених юннатами і учнями робіт, обмін досвідом їх виконання та надання юним дослідникам природи кваліфікованих зауважень, порад і консультацій науковцями, лісівниками, аграріями, педагогами.

Науковим консультантами конференції цього року були:

Секція лісового та сільського господарства:

– МІРОНОВА Наталія Геннадіївна, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології  та біологічної освіти гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету, гарант освітньої програми «Екологія»;

– ЛОБОДА Анатолій Федорович, начальник відділу лісового та мисливського господарства Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства;

– ТАРНАВСЬКИЙ Павло Степанович, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства;

– КЛОК Євгеній Артурович, інженер-лісопатолог ДП Летичівський лісгосп;

– СЕРДЮК Ванда Святославівна, головний спеціаліст відділу агропромислового виробництва Управління розвитку агропромислового комплексу і земельних відносин Хмельницької ОВА;

– ЗВЕДЕНЮК Микола Андрійович, вчитель хімії, керівник учнівського лісництва Пліщинської ЗОШ І-ІІІ ст. Шепетівської міської ради;

– НАГУРНА Оксана Василівна, вчитель біології та основ здоров’я  Летавського ліцею Чемеровецької селищної ради;

– КОВАЛЬЧУК Альона Олександрівна, керівник гуртків Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді;

– ЗОТОВА Олена Василівна, методист відокремленого структурного підрозділу еколого-натуралістичного напряму «Станція юних натуралістів» Хмельницького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді;

– ПЕТРАШ Юлія Володимирівна, керівник гуртків відокремленого структурного підрозділу еколого-натуралістичного напряму «Станція юних натуралістів» Хмельницького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді (секретар секції).

Секція екології, біології та біохімії:

– СКРИПНИК Сергій Васильович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри екології та біологічної освіти гуманітарно-педагогічного факультету  Хмельницького національного університету, гарант освітньої програми «Середня освіта» (Біологія та здоров’я людини);

– БІЛЕЦЬКА Галина Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор кафедри екології та біологічної освіти освіти гуманітарно-педагогічного факультету, Хмельницького національного університету, гарант освітньої програми «Середня освіта» (Біологія та здоров’я людини);

– ГАНЗЮК Алла Ярославівна, кандидат технічних наук, доцент кафедри хімії та хімічної інженерії  факультету технології та дизайну Хмельницького національного університету;

– МИРНА Лілія Анатоліївна, методист біології  і екології Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

– КШЕВІНСЬКА Людмила Анатоліївна, вчитель біології, заступник директора з навчальної роботи Іванковецького ліцею  Хмельницького міської ради;

– ГОРЩУК Наталія Мефодіївна, вчитель хімії, біології та природознавства СЗОШ № 27 ім. Дмитра Іваха м. Хмельницького;

– ПОКОТИЛЮК Віта Василівна, вчитель біології Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1;

– ЧУМАК Ірина Миколаївна, керівник гуртків Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді;

– ДЕМЧУК Леся Олександрівна, методист відокремленого структурного підрозділу еколого-натуралістичного напряму «Станція юних натуралістів» Хмельницького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді;

– БОНДАР Марія Миколаївна, керівник гуртків відокремленого структурного підрозділу еколого-натуралістичного напряму «Станція юних натуралістів» Хмельницького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді (секретар секції).

Відповідно до рейтингу презентованих робіт та рекомендацій наукових консультантів, проведеної обласної дитячої науково-практичної конференції, Дипломи Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді за високий рівень виконання дослідницько-натуралістичної роботи та змістовність презентації досягнутих результатів на обласній дитячій науково-практичній конференції юннатів Хмельниччини у секції екології, біології та біохімії надаються:

– Ярославу Казмірчуку, учню  11-Б класу  Шепетівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія» (керівник роботи Гудкова Надія Петрівна, вчитель біології Шепетівського навчально-виховного комплексу  «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія»). Тема роботи «Drosophyla melanogaster Mg. як тест-об’єкт для біотестуванні грунтів»

– Ярославу Чекману, учню 10 класу Дунаєвецького ліцею №1, вихованцю гуртка «Юні лісівники-дендрологи» ХОЦТКУМ (керівники роботи: Іванова Неоніла Романівна,  вчитель біології Дунаєвецького ліцею №1, Іванов Андрій Васильович вчитель біології Чаньківської гімназії Дунаєвецької ТГ, керівник гуртка «Юні лісівники-дендрологи» ХОЦТКУМ, Любінська Людмила Григорівна, доктор біологічних наук, професор кафедри біології та методики її викладання Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка). Тема роботи  «Біоіндикаційні та фізико-хімічні дослідження екологічного стану штучних водойм села Чаньків».

– Іванні Каландюк, учениці 9 класу, вихованці гуртків юні лісівники гімназії №6 Шепетівської міської ради (керівник роботи Гоненко Алла Олексіївна, вчитель біології гімназії №6 Шепетівської міської ради»). Тема роботи «Вивчення видового різноманіття Первоцвітних в озелененні міста Шепетівки»

– Софії ПРУС, учениці 9 класу Перемишельської гімназії Улашанівської сільської ради Шепетівського району (керівник роботи Гончарук Світлана Анатоліївна, вчитель хімії, біології Перемишельської гімназії Улашанівської сільської ради Шепетівського району). Тема роботи «Дослідження питання сортування побутових відходів у сільській місцевості»

– Івану КРИВОМУ, вихованцю гуртка екологічне краєзнавство Кам’янець-Подільського позашкільного навчально-виховного об’єднання, учню 9-Б класу Кам’янець-Подільського ліцею №16 (керівники роботи Фреюк Галина Степанівна, вчитель географії Кам’янець-Подільського ліцею №16, Мисько Володимир Зіновійович, керівник гуртків Кам’янець-Подільського позашкільного навчально-виховного об’єднання). Тема роботи «Екологічні проблеми р. Смотрич в межах м. Кам’янця-Подільського та шляхи їх вирішення»

Дипломи Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді за високий рівень виконання дослідницько-натуралістичної роботи та змістовність презентації досягнутих результатів на обласній дитячій науково-практичній конференції юннатів Хмельниччини у секції сільського та лісового господарства надаються:

– Яні Олексійчук, учениці 9 класу Пліщинської гімназії Шепетівської міської ради (керівники роботи Зведенюк Микола Андрійович, учитель хімії Пліщинської гімназії Шепетівської міської ради, Сопушинський Іван Миколайович, доктор с/г наук, професор НЛТУ України). Тема роботи «Біоекологічні особливості та якісні характеристики форм клена-явора в насадженнях ДП «Шепетівське лісове господарство»;

– Анні Шевцовій, учениці 7 класу Нетішинського ліцею №3 (керівник роботи Кирилюк Зоряна Василівна, вчитель біології  Нетішинського ліцею №3). Тема роботи «Вплив природних біостимуляторів на проростання насіння томатів»;

– Дарині Весні, учениці 11 класу Отроківської  ЗОШ І-ІІІ ступенів (керівник роботи Грицаюк Валентина Семенівна,  вчитель біології та хімії Отроківської ЗОШ І-ІІІ ступенів). Тема роботи «Екологічна та созологічна оцінка якості грунтів Новоушиччини за угрупованнями ногохвісток».

Грамотами Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді за творчий підхід до виконання завдань дослідницько-натуралістичної роботи, змістовну презентацію її результатів та активну участь в обласній дитячій науково-практичній конференції юннатів Хмельниччини буде нагороджено:

– Діану Шиндерук, ученицю 11-А класу Летичівського ліцею №2 Летичівської селищної ради Хмельницького району (керівник роботи Каченюк Анна Сергіївна, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель біології Летичівського ліцею №2 Летичівської селищної ради Хмельницького району). Тема роботи «Розвиток екологічного туризму та розробка туристичних маршрутів «Стежками Летичівської громади»;

– Вадима Назарука, учня 9 класу  Сушовецького ліцею Білогірської селищної ради (керівник роботи Горобець Віта Іванівна, вчитель біології Сушовецького ліцею Білогірської селищної ради). Тема роботи «Особливості розвитку екологічного руху в Україні у добу незалежності (19991-2020)»;

– Юлію Горбатюк, ученицю 9 класу Сусловецького ліцею Летичівської селищної ради Хмельницького району (керівник роботи Левченко Наталія Сергіївна, вчитель хімії та біології  Сусловецького ліцею Летичівської селищної ради Хмельницького району). Тема роботи «Вплив біологічно активних речовин на укорінення живців Узамбарської фіалки»;

– Анастасію Лісовець, ученицю 9 класу  Красилівської гімназії №4 ім. П. Кізюна (керівник роботи Володимир Іванович Українець, вчитель географії Красилівської гімназії №4 ім. П. Кізюна). Тема роботи «Визначення найбільш перспективних місць для встановлення малих ГЕС на річці Случ в околицях міста Красилів»;

– Валерію Кливак, ученицю 7 класу Великоорлинської гімназіі, вихованку гуртка юні валеологи ХОЦТКУМ (керівник роботи  Мироненко Марія Михайлівна,  вчитель біології, хімії, основ здоров’я Великоорлинської гімназії, керівник гуртка юні валеологи ХОЦТКУМ). Тема роботи «Екологія та поведінка бобра річкового на околицях села Великі Орлинці»;

– Анжеліку Бицик, ученицю 11-Б класу Хмельницької СЗОШ №29, вихованку гуртка «Людина і довкілля» ХОЦТКУМ (керівники роботи Заболотня Світлана Василівна, вчитель біології Хмельницької CЗОШ №29, Демчишина Зоя Іванівна, керівник гуртків ХОЦТКУМ). Тема роботи  «Батарейкам утилізація»;

– Назара Волошанського, учня 9 класу Михайлівського ліцею Розсошанської ОТГ, вихованця гуртка «Людина і довкілля» ХОЦТКУМ (керівники роботи Сас Павло Павлович, вчитель біології та географії Михайлівського ліцею Розсошанської ОТГ, Демчишина Зоя Іванівна, керівник гуртка ХОЦТКУМ). Тема роботи «Флористичний склад урочища  «Загинці»;

–  Вікторію КАЧУРИНСЬКУ, ученицю  10-Б класу Хмельницького НВК №4 (керівники роботи: Біла Мар’яна Сергіївна та Щур Оксана Миколаївна, вчителі хімії Хмельницького НВК №4). Тема роботи «Використання та утилізація пакувального матеріалу»;

– Вікторію КУЛИБУ, ученицю 8-В класу Нетішинського ліцею №1 (керівник роботи Коритовська Юлія Анатоліївна, вчитель хімії Нетішинського ліцею №1). Тема роботи «Гідрохімічний аналіз екологічного стану водойм м. Нетішин» ;

– Андрія Затилкіна, учня 7 класу Хмельницької ЗОШ І – ІІІ ст. № 21 (керівники роботи: Янюк Тетяна Олександрівна, вчитель біології Хмельницької ЗОШ І-ІІІ ст. №21, Демчишина Зоя Іванівна, керівник гуртків ХОЦТКУМ). Тема роботи «Голубівництво в передмістях Хмельницького»;

– Анастасію Кицанюк, ученицю 6-А класу, вихованку гуртка юні рослинники Кам’янець-Подільського позашкільного навчально-виховного об’єднання (керівник роботи Трояновська Оксана Миколаївна, кандидат с/г наук, керівник гуртків Кам’янець-Подільського ПНВО). Тема роботи «Ріст васильків справжніх на навчально-дослідній ділянці»;

– Вікторію Мазур, ученицю 9 класу Хоровецького ліцею Улашанівської сільської ради Шепетівського району (керівник роботи Палій Жанна Олександрівна, вчитель біології та хімії Хоровецького ліцею Улашанівської сільської ради Шепетівського району). Тема роботи «Дослідження основних причин фітофторозу томатів та розробка рекомендацій щодо профілактики цієї хвороби».

Завдяки тісній співпраці педагогів-натуралістів загальноосвітніх і позашкільних закладів з науковцями досягається результативність навчання у гуртках юних екологів, аграріїв, лісівників та ін.

Варто зазначити, що володарі трьох Гран-прі Всеукраїнських зльотів учнівських лісництв – юні лісівники зразкового учнівського лісництва «Пліщинське» ДП «Шепетівський лісгосп» і Пліщинської гімназії Шепетівської міської ради є багаторічними переможцями обласних, республіканських та міжнародних конкурсів, науково-практичних конференцій, зльотів та ін. Досягненням таких високих результатів юні природолюби завдячують своїм наставникам – науковцям Інституту лісового і садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету України, з якими давно і плідно співпрацює гімназія.

Саме співпраця з директором Інституту, доктором с/г наук Степаном Івановичем Миклушем, завідувачем кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу, доктором с/г наук, професором Леонідом Семеновичем Осадчуком та доктором с/г наук, професором Іваном Миколайовичем Сопушинським позитивно впливає на формування наукового світогляду школярів та вибір майбутньої професії.

Проведення юннатами Хмельниччини обласної дитячої науково-практичної конференції, яскраво й переконливо свідчить про важливість і потребу кваліфікованої підтримки обдарованих учнів-природолюбів нашого краю, задоволення їх прагнення виконувати творчі експериментально-дослідницькі роботи під керівництвом науковців та досвідчених фахівців народного господарства, здобувати нові якісні знання, навички і уміння та отримувати визнання результатів своєї індивідуальної творчої дослідницько-експериментальної діяльності, яка у майбутньому зможе зіграти для них вирішальну роль у правильному виборі і здобуванні професії.


Нетішинські позашкільники і лісівники – учасники акції «Посади дерево за себе та за свого друга, який поліг за Україну»

Саме під таким промовистим гаслом «Посади дерево за себе та за свого друга, який поліг за Україну!», а також з метою підтримки ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо заліснення України і поширення культурно-екологічного руху «Зв’язок поколінь» та з нагоди Дня захисника і захисниць України та Дня українського козацтва у Нетішині, як і в тих областях, де не ведуться активні бойові дії, місцеві позашкільники разом з лісівниками розпочали масову висадку дерев.

Прикладом цієї суспільно важливої роботи, є Управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради, очолюване начальником управління Ольгою БОБІНОЮ, що спільно з Державним підприємством «Славутське лісове господарство», місцевими закладами позашкільної освіти «Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді», Будинком  дитячої творчості та Клубом «Юний технік» організували колективну участь працівників у проведенні заходів акції під гаслом «Посади дерево за себе та за свого друга, який поліг за Україну!» і розпочали висадку дерев на своїх територіях для озеленення довкілля.

Забезпечення посадковим матеріалом учасників Акції здійснюють лісівники Славутчини, які мають тривалі й плідні зв’язки з нетішинськими позашкільниками. На різних локаціях вони спільно з лісничим Нетішинського лісництва Андрієм ТКАЧУКОМ, який опікується юними лісівниками Нетішина, висадили десятки саджанців дуба скельного, липи серцелистої, клена звичайного і продовжують це робити й надалі.
Учасниками цього важливого для міста заходу було відзначено потребу й важливість проведення подібних екологічних та патріотичних ініціатив, коли кожен бажаючий дорослий і юний нетішинець має можливість долучитись особисто й за наших полеглих воїнів до відновлення та збільшення масивів зелених насаджень у рідному місті й прилеглих до нього територіях, а тим самим зробити свій власний внесок в озеленення України.
Також нетішинські позашкільники, за підтримки шефів-лісівників, долучилися в ці дні до участі у Всеукраїнській акції «Закладка парку «Дерева Перемоги» на базі Національного ЕНЦУМ МОН України, приуроченої киянами Дню захисника та захисниць України і Дню українського козацтва. Їх дуб скельний, як характерне для нашого регіону дерево, відтепер зростатиме в столичному парку «Дерева Перемоги», де поряд із деревами з кожної області України символізуватиме Хмельниччину.
«Посади дерево за себе та за свого друга, який поліг за Україну!» – це не просто назва заходу, це свідчення щирої віри сьогоднішніх українців у краще, вільне й незалежне майбутнє нашого народу і нашої держави, що залишиться поколінням наших нащадків як символ відчайдушної й нездоланної національно-патріотичної стійкості, згуртованості, мужності та героїзму українського народу, поряд з яким солідарно стали боротися з російським агресором кращі сини усіх народів світу і їх уряди.

Садіть нові дерева, дорогі друзі, садіть за себе і своїх полеглих на фронті героїв, у такий раціональний спосіб залишайте й оберігайте про них світлу пам’ять, власною працею озеленюючи і прикрашаючи новими насадженнями лісових масивів, парків, скверів, алей та садів наш рідний край!


«Сад божественних пісень» закладено юннатами в Національному ЕНЦУМ до 300річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди

Міністерством освіти і науки України спільно з Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді, Національним університетом біоресурсів та природокористування України, Українським науково-дослідним інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України з 10 по 12 жовтня ц. р. проведено Всеукраїнський фестиваль «Україна – сад», під час закінчення якого в дендропарку «Юннатський» на базі Національного ЕНЦУМ був закладений «Сад божественних пісень», приурочений до 300-річчя з дня народження знаменитого українського філософа й мислителя Григорія Савича Сковороди.

         До участі в юннатівському заході були запрошені команди творчих учнівських об’єднань садівничого профілю закладів загальної середньої та позашкільної освіти з усіх областей України та міста Києва.

         Юннатів та учнів Хмельниччини на Фестивалі представляла команда юних садівників з Вільховецької ЗОШ І-ІІІ ступенів імені педагога-натураліста Федора Степановича Бацури Новоушицької селищної ради Кам’янець-Подільського району (кер. команди вчитель біології і хімії Олена Смаровоз та юні садоводи-дев’ятикласники Максим Григораш і Михайло Ковальчук), з дослідницькою роботою «Вибір і щеплення кращого сорту яблук для шкільного саду».

         Зважаючи на ситуацію в Україні, що створюється щоденними ракетними обстрілами російських окупантів, захід довелося проводити в дистанційному форматі. В рамках Фестивалю юні садівники презентували відео про свою роботу та проводили захисти індивідуальних і командних науково-дослідницьких робіт у галузі садівництва. Результати заходу підсумовуються організаторами і будуть незабаром оприлюднені.

         Також організаторами Фестивалю підготовлена збірка «Юннатівський атлас сортів плодових культур» на допомогу керівникам гуртків юних садівників та їх вихованцям.


Попередні матеріали новин сайиу див. у рубріці

“Архів новин – 2022 р.”