wordpress themes.

Новини юннатівського життя

2020   рік

Іменні юннатівські Сертифікати від Хмельницького національного університету і обласного ЕНЦУМ отримали юні знавці та дослідники природи рідного краю

З нагоди закінчення 2019-2020 навчального року та відповідно до рішення педради і вимог протиепідемічного карантину КОVІD-2019, Хмельницький національний університет та Хмельницький обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді надали сертифікати юннатам, які навчалися в юннатівських гуртках, поглиблено вивчали екологічну тематику і виконували учнівську науково-дослідницьку роботу на базі національного університету під керівництвом його науковців, – доктора сільськогосподарських наук, завідувача кафедри екології та біологічної освіти Наталії Генадіївни Міронової і її колег – кандидатів технічних наук, доцента цієї кафедри Єфремової Ольги Олексіївни й доцента кафедри хімії та хімічної інженерії Алли Ярославівни Ганзюк, які багато років поспіль плідно співпрацюють з місцевими педагогами-натуралістами.

         Більш детально про надання гуртківцям ХОЕНЦУМ іменного Сертифікату юнната див. за посиланням:  https://nenc.gov.ua/?p=28515.

 

 


 

ЮННАТИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ: Знаменитий проскурівський доктор-офтальмолог Сергій Миколайович Полозов, нащадки родини адмірала П.С. Нахімова та «школа юннатів» у місті Хмельницькому

В місті Хмельницькому, на розі вулиці Декабристів та провулку Шкільний, що в мікрорайоні Гречани, потопає серед мальовничої зелені дерев, декоративних кущів і квітів красивий столітній будинок, який місцеві жителі називають «школою юннатів» або «школа доктора Полозова». Тут знаходиться профільний заклад позашкільної освіти краю – Хмельницький обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді, до якого дружно збігаються навчатися, працювати і відпочивати від шкільного навчання дітлахи й учнівська молодь з навколишніх шкіл і осель мікрорайону, а педагоги та науковці краю, України і зарубіжних країн часто збираються тут на свої різноманітні науково-освітні форуми. Детальніше про заклад можна довідатись на його сайті за посиланням: http://hoencum.km.ua/?page_id=57.

Згідно з рішенням виконкому Хмельницької обласної Ради від 14 жовтня 1976 року № 280 та завдяки особистому наполегливому втручанню й авторитетним клопотанням в облвно, міських і обласних партійних та радянських органах влади Любові Петрівни Манорик, директора Української республіканської СЮН у ті роки, Хмельницька обласна станція юннатів отримала колишнє приміщення й земельну ділянку Хмельницької восьмирічної школи № 12 в мікрорайоні Гречани (4 будинки), яку незадовго до цього було закрито і її 3 навчальні корпуси стояли безлюдними, а територія – заростала бур’янами й чагарниками. З приходом сюди натуралістів усе змінилось і це місце стало квітучою окрасою міста. 

Центральний корпус  школи, де юннатівський заклад спочатку розмістився як обласна станція юннатів, а з 1992 року вже як Хмельницький обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді – розміщується і в нинішній час, збудований для гречанських дітей ще напередодні першої світової війни на території власного панського маєтку місцевим поміщиком Сергієм Ніловичем Нахімовим і його зятем Сергієм Миколайовичем Полозовим – знаменитим проскурівським лікарем-офтальмологом.

Їх імена, а особливо ім’я доктора, добре знані серед місцевих жителів і незважаючи на час завжди згадуються ними з почуттям глибокої поваги. 

Крім будівництва в Гречанах лікарні, в 1912 році родина Нахімових і Полозових збудувала красиву простору школу, виділивши під її територію 2,5 га землі з маєтку родини Нахімових, завдяки чому місцеве населення отримало можливість фахово лікуватись, а діти – навчатись у школі, яку з часом стали називати панською і «школа доктора Полозова».

Згодом, приміщення відомої в окрузі лікарні було зруйноване, а от будинок школи добре зберігся та дбайливо доглядається нині, хоча й був у епіцентрі оборонних боїв влітку у 1941 р. та під час наступу радянських військ навесні 1944 р.

В 1928 та 1957 роках тут збудували ще 2 будинки з навчальними приміщеннями й квартирою для директора школи, які в 2008-2011 рр. разом із центральним корпусом були капітально відремонтовані і сьогодні утримуються в гарному стані й використовуються для навчання дітей, методичної та науково-педагогічної роботи.

Під час Другої світової війни поблизу школи розміщували свої вогневі позиції солдати-зенітники з німецького окупаційного  війська, окремі з яких побували тут ще в 1918 році й деякий час також квартирували у Гречанах, по доброму запам’ятали місцевих жителів та приязно ставились до них. Коли ж сталось так, що гречанські дітлахи проникли через вікно в школу і викололи Гітлеру очі на портреті, ці солдати швидко знайшли новий і замінили ним, понівечений юними диверсантами, портрет фюрера та взяли під свій захист директора від кари гестапівців. Розлючений німецький комендант, у дружини якого дев’ятирічний мазур Ецько (Едвард) поцупив довгу золоту ланцюжку і порізав її кліщами й поділився нею з друзями – пастухами корів, погрожував його матері пістолетом за крадіжку, але побачивши переляканий вигляд обличчя, опухлого від сліз та кропиви малого бешкетника, і дізнавшись про долю сімейної золотої прикраси, заховав у кобуру свого пістолета й ошелешено розвів руками, сердито помахав Ецьку пальцем та посоромив його за вчинок.

В 1944 році в класні кімнати школи вселилися разом зі своїми кіньми й вояки з відступаючої слідом за німцями козачої кінної бригади, які голослівно вважали себе також арійцями. Ці озлоблені і жорстокі донські казаки-колаборанти, які залишили по собі у Гречанах недобру славу, тероризували місцевих жителів, безжалісно шмагали нагайками хлопчаків у колгоспній стайні за дитячі пустощі, зробили зі школи стайню та спалили для своїх потреб добротний шкільний паркан довжиною майже 0,4 км (дубові дошки товщиною 50 мм і висотою 2 метри), споруджений ще поміщиком і доктором. Наостанок німецький танк, втікаючи з Гречан, навмисно розвернувся гусеницями на водорозбірній колонці з латунною помпою, якою місцеві жителі добували з підземного джерела воду з лікувальними властивостями. 

Шкільні будівлі війну пережили і вціліли. Австрійська бляха шкільного даху була посічена кулями, але під шифером прослужила ще аж до 2011 року.  На місцях колишніх окопів та артилерійських позицій, де велися запеклі бої, ще з післявоєнних років донині ростуть яблуні старого шкільного плодового саду і розміщені учнівські навчально-дослідні земельні ділянки, за якими раніше доглядали гречанські школярі, а нині їх доглядають юннати Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді і займаються тут улюбленою справою.

Ім’я знаменитого лікаря, завдяки якому юннати мають гарні умови для навчання і відпочинку від школи в позаурочний час, тут часто й шанобливо згадують освітяни і місцеві жителі зі щирим почуттям глибокої поваги.  

Як стверджували сучасники С.М. Полозова і ті, хто пам’ятав про нього як людину й фахівця в галузях отоларингології та офтальмології найвищого гатунку, такого як він лікаря від Бога в місті Проскурові (з 1954 року – Хмельницький) ніколи не було ні до нього, ні після.

Сергій Миколайович Полозов народився в 1877 році на Смоленщині в старовинному російському місті Рославль, у великій купецькій сім’ї.

Батько – Микола Олександрович Полозов був у місті дуже відомою і шанованою людиною. У свій час він об’їхав всю Росію та майже півсвіту, побувавши в Японії, Китаї та Сінгапурі. Його стараннями в губернії були збудовані дві школи.

Матір – Катерина Григорівна Мікешина була родичкою знаменитого скульптора и художника Михайла Мікешина – близького друга Тараса Шевченка, автора пам’ятників Богдану Хмельницькому в Києві і «Тисячоліттю Росії» в Новгороді та багатьох інших.

Відомий скульптор, народний художник СРСР Сергій Конєнков, який також жив у Рославлі й ще з дитячих років часто бував у гостях у сім’ї Полозових, у книзі «Мой век» писав, що глава сім’ї – Микола Олександрович дотримувався демократичних поглядів, вважаючи за необхідне змінити існуючий стан речей, коли гроші правлять світом. Своїх дітей він теж виховав демократами й достойними людьми.

Старша донька Миколи Олександровича – Ольга закінчила в Санкт-Петербурзі жіночий медичний інститут, стала лікарем, дружила з відомим російським пролетарським письменником Максимом Горьким. Середня донька – Марія також закінчила жіночий медінститут, працювала лікарем на заводі разом з Михайлом Івановичем Калініним – майбутнім Головою Президії Верховної ради СРСР, з яким згодом підтримувала дружні стосунки й лікувала членів його сім’ї. Молодша донька – Ніна стала викладачем літератури, була відзначена найвищою в СРСР нагородою – орденом Леніна.

Старший син Миколи Полозова – Олександр, захворів ще в молодому віці й закінчив життя в психіатричній лікарні, тому свою справу він передав другому сину – Миколі. Їх третій брат Дмитро, після закінчення Академії художеств, жив у Смоленську й Мінську, де викладав малювання, вивчав білоруську народну творчість, зібрав етнографічну колекцію, що стала основою Державного музею Білорусі. Дружив з поетом Янкою Купала. В 20-30-х роках жив у Ленінграді, де й пережив блокаду в роки Другої світової війни. Його син Микола, за прикладом батька, також став художником і відомим колекціонером, який збирав предмети мистецтва, бони (паперові гроші), книги, документи. Після його смерті колекція була передана родичами в Рославльський музей, а Миколі Дмитровичу Полозову незабаром було посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Рославля».

Ось у такій сім’ї народився й у такому середовищі виріс молодший син Миколи Олександровича – Сергій Полозов. Після закінчення в рідному Рославлі прогімназії, де навчався разом із майбутнім відомим художником та скульптором Сергієм Конєнковим, він за прикладом своїх старших сестер вирішив теж стати лікарем, вступив на медичний факультет Московського університету і закінчив його з відзнакою в 1902 році.

Після спеціалізації в Німеччині, Сергій Миколайович Полозов став лікарем ЛОР і окулістом в одній особі та повернувся на рідну землю.

Можливо, що саме в Москві він і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Валентиною Нахімовою – донькою Сергія Ніловича Нахімова, внука Миколи Степановича Нахімова – рідного брата знаменитого адмірала Павла Степановича Нахімова, героя Синопської битви та оборони Севастополя, на бастіонах якого він і загинув від кулі французького снайпера в останні дні червня 1855 року.

Сергій Нілович доводився адміралу Нахімову внучатим племінником.

Він жив у Москві, мав демократичні погляди і був близько знайомий з відомим письменником графом Львом Толстим. Літній період він любив проводити разом з родиною у своєму маєтку в мазурському селищі Гречани Проскурівського повіту, де мав у господарстві багато фруктових дерев, велику пасіку з приміщенням медогонки, а від торгівлі медом – гарні прибутки.

Валентина Нахімова отримала хорошу домашню освіту і все життя також дотримувалась демократичних принципів. До одруження вона  жила в Цюріху, де дружила з російськими революціонерами-емігрантами – Вірою Засулич, Георгієм Плехановим, Павлом Аксельродом, Володимиром Бонч-Бруєвичем.

Одружившись з Валентиною Нахімовою, Сергей Полозов поріднився з біологом и генетиком Миколою Тимофєєвим-Рєсовським, рідна тітка  якого була дружиною брата Сергія Ніловича – Миколи Нахімова.

Після весілля Валентини із Сергієм Полозовим, батько виділив їй посаг – 328 десятин землі в їх спадковому родинному Гречанському маєтку, що знаходився неподалік від містечка Проскурів. Сюди й переїхала в 1910 році молода сім’я Полозових на постійне проживання.

Сергій Миколайович став працювати в Проскурові лікарем-офтальмологому лікарні й амбулаторії, а ще вів приватний прийом хворих. Як унікальний спеціаліст із ЛОР і офтальмології, він швидко здобув визнання серед своїх колег та популярність у пацієнтів і місцевих жителів.

Через те, що з міста до маєтку в Гречанах було задалеко, а бажаючих лікуватись у  доктора Полозова ставало все більше й більше, його близький друг і колега – відомий проскурівський лікар та громадський діяч Шполянський Мойсей Львович надав йому приміщення під кабінет для прийому пацієнтів у своєму власному будинку в центрі міста. Зі зростанням професійної майстерності, кількості вилікуваних людей і популярності, зростав також і потік хворих до доктора Полозова. У дні прийому їх С.М. Полозовим, Аптекарська вулиця, що прилягала до дому Шполянських, завжди була заповнена возами – хворі різних статків, національностей та віросповідань з’їжджалися сюди з усієї округи, з ближніх і дальніх містечок та сіл.

Як розповідали ще місцеві старожили, неподалік від залізниці він, за підтримки тестя – Сергія Ніловича, збудував у маєтку в Гречанах лікарню, відому як «больница доктора Полозова».  А його дружина – Валентина Сергіївна, в 1912-1914 рр. з допомогою родини організувала у власному будинку в Гречанах «Виховний дім для бездомних дітей», де приютила 18 знедолених підлітків-сиріт, за якими доглядали дві виховательки.

Варто відмітити, що поряд з успішною лікарською практикою, доктор С.М. Полозов, ім’я якого в той час уже стало добре відоме в місті й повіті,  вів широку громадську діяльність: до Лютневої революції – в Земстві, в період Першої світової війни – в земському союзі, організовуючи навчання медсестер на базі лікарні і санітарну службу для Південно-Західного фронту, а після революції – на виборних посадах в системі охорони здоров’я. Його призвали у армію як лікаря з самого початку світової війни, де він прослужив начальником сануправління до розвалу фронту більшовиками.  Виїхати ж за кордон після революції доктору Полозову не дали самі проскурівчани, які зуміли вмовити його зостатися в місті разом зі своєю сім’єю. Згодом він і сам не захотів покинути свій просторий ошатний будинок у Гречанах, улюблених собак, друзів, пацієнтів та мальовничий край, який запав йому в душу.

В роки громадянської війни до їх красивого й просторного будинку одна за одною часто й нахабно вселялися ватаги озброєних вояків ворогуючих сторін, які своїми вчинками завдавали їм важких моральних і матеріальних збитків, ображаючи беззахисну родину й розкрадаючи її майно.

В лютому 1919 року, під час сумнозвісного Проскурівського погрому, спровокованого більшовиками й затіяного п’яними козаками-петлюрівцями отамана Семесенка, і масових жорстоких убивств єврейських сімей (жахливою смертю під час різанини загинуло понад 1600 людей), в домі доктора Полозова знайшли прихисток і рятувались від кривавої різні багато місцевих жителів-євреїв, а сам Сергій Миколайович ходив по місту і як лікар без страху перед лютуючими бандитами виконував свій лікарський обов’язок. Ризикуючи своїм життям, він заходив у єврейські будинки, рятував там поранених та прямо на вулицях надавав першу медичну допомогу пораненим і відвозив їх у лікарню.

В цей надзвичайно небезпечний час всі дорослі члени його сім’ї, в якій було окрім нього з дружиною ще шестеро дітей, тесть із тещою, вихованка й няня зі своєю донькою, озброїлись, щоб чинити опір озвірілим нападникам. Але авторитет доктора Полозова був у місті таким великим, що на нього, одягнутого в білий лікарський халат, під час погрому не посмів напасти жоден душогуб, а вдиратися у його дім, щоб убивати євреїв, які знайшли в ньому сховище та захист, бандити так і не наважились.

Cергій Миколайович відкрито звернувся до міської влади з вимогою негайно домогтися від козацького командування припинити звірячі погроми й убивства і попередив про ту велику ганьбу, котра очікує українське населення міста й країни та їх владу за це у майбутньому. Симон Петлюра, який був категоричним противником погромів, дізнавшись про жахливу трагедію, наказав покарати учасників погрому і розстріляти ватажка погромщиків, а до Сергія Миколайовича прислав свого посланця з особистими вибаченнями. Згодом, як свідчать архівні документи НКВД, що збереглися якимось дивом в Україні після розвалу СРСР, чекісти підступно й майстерно організували убивство Петлюри у Франції зі судом, слідством, наданими підтверджуючими документами, свідченнями очевидців трагедії та виправданням його убивці – секретного агента НКВД, що на суді вмотивовувалося нібито особистою причетністю Петлюри до погрому і жертв серед єврейського населення.

В листопаді 1920 року, коли петлюрівці спільно з савинківцями, уже втікали з Проскурова від червоних кавалеристів бригади Григорія Котовського, вони наостанок також затіяли погром і трагічна історія бійні євреїв знову повторилася. П’яних душогубів, які зненацька вдерлися в будинок Шполянських, де був лікарський кабінет доктора Полозова, він знову відчайдушно зустрів у білому халаті і не поступився їх вимогам та не допустив у будинку різанини.

З перших же днів вторгнення в місто більшовиків, у Сергія Миколайовича почалися проблеми з їх владою, а особливо – чекістами й новими чиновниками від медицини, котрим не подобався незалежний і волелюбний характер розумного та поважного доктора. Його потягли в ЧК і чекісти шість годин тримали в натовпі затриманих, а потім допитували, вимагали від нього золота й робили обшук, сподіваючись його знайти, ставили до «стінки» і погрожували розстрілом за племінника, який пішов служити білогвардійцям. Не вбили, а обмежились погрозами, бо він був найкращий і незамінимий як висококваліфікований лікар та вмілий організатор лікувальної справи у місті.

Новоявлені чиновники від медицини стали йому диктувати свої вимоги. Вони змушували його відмовитись від приватної практики, завдяки котрій він утримував свою велику й багатодітну сім’ю, четверо з яких – студенти, а ще троє менших дітей і дружину з пристарілими батьками.  Він не погодився відмовитися від приватної практики, і за це мстиві чиновники його покарали – виключили з профспілки лікарів. Потім схаменулись і покликали назад, але тоді він уже й сам не захотів повертатись.

Після утвердження в Проскурові більшовицької Радянської влади, нові чиновники все ж таки «зрозуміли» Сергія Миколайовича Полозова, визнали його потрібним і призначили першим завідуючим лікувальною частиною Проскурівського повітового відділу охорони здоров’я. Він же став ще й організатором та завідуючим відділення з лікування хвороб очей, вух, горла і носа при Проскурівській міжрайонній лікарні.

В розпал Голодомору не зміг більше терпіти наруги над собою нової влади й дивитись на жахи більшовицького господарювання, гоніння на віру та розорення й руйнації церков, костелів і синагог (лише синагог в місті було півтора десятка), переслідувань, знущань та вбивств місцевих людей вірними ленінцями, колишній власник маєтку і тесть С.М. Полозова – Сергій Нілович Нахімов, який жив тут разом із родиною ще з осені 1918 року. Скориставшись великою дозою вероналу, він покінчив із собою.

Влітку 1936 року доктор С.М. Полозов організував пересувну бригаду лікарів для боротьби з трахомою и риносклеромою – хворобами очей, що були справжнім «бичом» для сільського населення. За два наступних роки ця бригада, очолювана Сергієм Миколайовичем, об’їздила всі райони Проскурівского округу. 25 липня 1937 року про неї написала «Правда» – центральна газета Радянського Союзу. В публікації згадувалось, що лише за один день у містечку Ярмолинцях лікарі прийняли 370 хворих, які приїхали з різних сіл. А тижнем раніше, в містечку Красилові, пацієнтів було майже 700!

Не важко й порахувати та визначити, що за весь цей час доктор С.М. Полозов і його колеги надали допомогу десяткам тисяч пацієнтів, а самовіддану працю їх колективу мала б гідно оцінити більшовицька влада.

В цей час в Країні Рад лютував Великий терор ленінців-сталіністів, що не оминув гречанських мазурів і заможних родин, окремим представникам яких вдалось вижити. Безневинних людей сталінські сатрапи масово заарештовували й засилали в Казахстан і Сибір, завчасно «зачищаючи» тили Червоної Армії перед нападом СРСР на Польщу. Кому вдавалось – втікали працювати в шахтах Донбасу, що було в ті роки рівноцінне небезпечним каторжним роботам. 

15 грудня 1937 року, заледве переступивши 60-літній рубіж життя, Сергій Миколайович Полозов помер від інфаркту. Тепер важко встановити, що ж за обставини чекістської вакханалії в Проскурові, чому, що за владні «персони» і як зуміли довести його до такого стану та вкоротили йому віку.

Можливо, що саме постійні й незаслужені переслідування родини, арешт чекістами і ув’язнення більшовицькою владою його сина Миколи, якого засудили до розстрілу, заміненого за особистим клопотанням друга сім’ї Бонч-Бруєвича більшовицьким «правосуддям» на 20 років концтаборів ГУЛАГу, тоді й спровокували у нього гострий серцевий напад і раптову смерть.

Згідно зі спогадами корінних жителів, знаменитого доктора, якого так безмежно поважали й любили всі без винятку, вийшов хоронити увесь люд Проскурова. В той сумний для проскурівчан день місто буквально обезлюдніло, а його населення, прощаючись із дорогою їм людиною, заполонило весь шлях, де проходила похоронна процесія, що простягалася живою рікою до його могили аж із-за мосту від Гречан, нинішніми вулицями Кам’янецькою та Проскурівського підпілля.

Незважаючи на велику віддаль, домовину з тілом покійного доктора люди несли на руках від його будинку з Гречан до самого міського кладовища, де він навіки упокоївся серед інших поважних лікарів-проскурівчан.

Овдовіла Валентина Сергіївна Полозова разом зі своєю сім’єю переїхала з Проскурова в Росію і померла у віці 94-х років у місті на Неві – Ленінграді.

Сьогодні могилу Сергія Миколайовича Полозова з його ім’ям, висіченим без зазначення дат життя на білій мармуровій надмогильній плиті, зовсім нескладно знайти на центральній алеї Старого кладовища міста Хмельницького поряд з  красивими надгробними пам’ятниками командира 12-ї артилерійської бригади генерал-майора Аркадія Івановича Картамишева та проскурівських лікарів. Могутній платан із колючим дротом, давно врослим у його стовбур, що був колись і чомусь опутаний цим дротом вище коріння, виріс поряд з могилою. Він підіймав і перевертав своїм коренем мармурову надмогильну плиту. Кілька років тому це дерево міські комунальники зрізали, а нещодавно за кошти внуків знаменитого доктора та за особистої участі краєзнавця Ярослава Михайловського упорядковано основу надмогильної плити й доповнено її гранітною двомовною інформаційною плиткою.

Десятиліттями ім’я доктора-офтальмолога Сергія Миколайовича Полозова пам’ятається й шанується в середовищі хмельницьких лікарів, а пацієнти з таким прізвищем часто відчували до себе їх особливу увагу в лікарнях міста.

До цього часу його ім’я, людяність і любов до дітей, зі щирою повагою часто згадують гречанські мазурі та педагоги-натуралісти «школи юннатів», які тут навчають дітей і зберігають будинок, збудованої ним із тестем школи та родючу землю, що їй належить, як безцінний спадок і пам’ять про його світле ім’я. А в колективі юннатів Хмельницького ОЕНЦУМ є нащадок родини доктора Полозова – юннат Євгеній Чубаков, сім’я якого зберігає пам’ять про Сергія Миколайовича та пишається ним.  

З часом, на жаль, нові покоління хмельницьких міщан дещо призабули  ім’я доктора Сергія Миколайовича Полозова. Однак, сьогодні його ім’я знову на устах у багатьох тисяч хмельничан, адже тепер воно назавжди вписане золотими буквами в історію міста Хмельницького та медицини нашого краю, а його фотопортрет протягом десятиліть зустрічає пацієнтів у холі відділення офтальмології обласної лікарні.

Можливо, що було б справедливо назвати славним ім’ям знаменитого доктора одну з міських лікарняних установ чи вулиць.

Нині міською й обласною владою і пам’яткоохоронцями розглядається питання про внесення освітянського будинку юннатів «школи доктора Полозова», що уже став яскравою сторінкою нашого минулого, у Перелік пам’яток історії і культури, а території Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді – надання обласною радою статусу дендрологічного парку місцевого значення з назвою «Юннатівський».

 

За спогадами окремих старожилів селища Гречани і відомостями сайтів:

http://samlib.ru/a/aristah_w_s/nnn.shtml ;

http://www.proskurov.info/about/information/history/959-2008-11-20-07-40-15 ;

http://roslavl2.narod.ru/Stati/biblioteca/16.html ;

https://jewishkrasilov.org.ua/kbp/o-proskurovskix-pravednikax

 


ПЕДАГОГИ-НАТУРАЛІСТИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ:

Людмила Іонівна Ткач – директор

Кам’янець-Подільського МЕНЦУМ, педагог-новатор,

ентузіаст юннатівського руху в Україні

Людмила Іонівна Ткач протягом трьох десятиліть очолювала творчий колектив педагогів-натуралістів міста Кам’янця-Подільського, забезпечуючи динамічний розвиток еколого-натуралістичної творчості кам’янецьких педагогів і юннатівської роботи місцевих школярів на базі міської станції юних натуралістів, яку в 1992 році було реорганізовано в міський еколого-натуралістичний центр учнівської молоді.

Л.І.Ткач народилася 4 березня 1937 року в селі Ледянка Красилівського району Хмельницької області.

В 1962 році вона закінчила Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут, але її вабила педагогічна праця.

З 1963 року по 1970 рік Людмила Іонівна працювала вчителем біології Бережанської середньої школи Чемеровецького району. Після закінчення в 1971 році Тернопільського педінституту, де здобула спеціальність вчителя біології, з 1971 року по 1974 рік працювала викладачем у Кам’янець-Подільському радгоспі-технікумі, а з 1974 року по 1985 рік – вчителем біології Голосківської середньої школи Кам’янець-Подільського району.

Творчий новаторський підхід до реалізації завдань навчально-виховного процесу у школі та ентузіазм, з яким вона працювала на вчительській роботі, стимулювали її освітянських керівників до довірення їй керівництва важливим напрямком позашкілля – юннатівської роботи з школярами. 

З 1987 рік по 1992 рік Людмила Іонівна працювала директором Кам’янець-Подільської міської станції юних натуралістів, а після її реорганізації, з 1992 року по 2016 рік – директором Кам’янець-Подільського міського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Коли ж МЕНЦУМ у 2016 році місцевою владою було реорганізовано в еколого-натуралістичний відділ Кам’янець-Подільського позашкільного навчально-виховного об’єднання – вона очолила цей відділ і спільно з колегами й директором ПНВО Наталією Миколаївною Ілаш не допустила занепаду в школах міста пріоритетних напрямків юннатівської роботи з дітьми та учнівською молоддю.

Як ініціативний і досвідчений керівник позашкільного еколого-натуралістичного закладу, свою управлінську діяльність Л.І.Ткач спрямовувала на створення умов для самореалізації духовного, творчого й інтелектуального потенціалу особистості вихованців, на суміщення соціально-орієнтованого і особистісно-орієнтованого навчання та колективної творчої діяльності. Її стиль керівництва відображав вміння раціонально визначати, обирати й реалізовувати пріоритетні напрямки еколого-натуралістичної творчості педагогів і юннатів, координувати і направляти діяльність педагогічного колективу закладу в позитивне русло в процесі реалізації завдань, поставлених освітянським керівництвом міста.

За ініціативою Людмили Іонівни у закладі було проведено ряд дієвих заходів, спрямованих на зміцнення й розвиток його навчально-матеріальної бази, удосконалення організації навчально-виховного процесу і дитячої дослідницько-експериментальної роботи під керівництвом науковців, що істотно впливало на покращення стану еколого-натуралістичної роботи з учнями міста, екологічної освіти і виховання та формування екологічної культури юних кам’янчан, забезпечувало зростання результативності співпраці з науковцями, інформаційної, навчально-методичної і організаційно-масової роботи педагогічного колективу закладу.

Під керівництвом Л.І.Ткач у 1990 році був створений Музей Хліба, який охоче відвідували вихованці та школярі міста. Він  розмістився в МЕНЦУМ у окремій кімнаті із загальною площею – 62 м2, в т.ч. експозиційна – 53 м2, а його експозицію виконали з дотриманням напрямків  етнографічного профілю. Музей Хліба було папортизовано, а на його базі педагогами-натуралістами організовано регулярне проведення науково-методичних форумів і тематичних еколого-натуралістичних заходів та навчальних занять для школярів міста.

З 1993 року  в МЕНЦУМ було створено й плідно працювало Наукове товариство учнів (НТУ), членами якого були гуртківці вищого рівня навчання, котрі цікавилися науково-дослідницькою роботою у галузях біології, екології, лісового та сільського господарства. За роки діяльності НТУ і науково-дослідницької роботи членів Товариства під керівництвом науковців проведено 70 експедицій в природу, еко-моніторинги річки Смотрич, підготовлено 40 рефератів та 16 наукових робіт. Завдяки участі в роботі НТУ 850 його випусників стали студентами закладів вищої освіти різних рівнів.

На базі гуртка юних коневодів МЕНЦУМ була створена Школа верхової їзди. Школу відвідували найбільш зацікавлені та обдаровані гуртківці, де вони набували професійних навиків верхової їзди. Найбільш здібні гуртківці брали участь у кінноспортивних змаганнях та показових виступах на багатолюдних святкуваннях міста. 

Л.І.Ткач ініціювала і організувала створення на базі МЕНЦУМ міського контактного зоопарку, забезпечила спорудження вольєрів, поповнення їх різноманітними представниками тваринного світу і в 1997 році відбулося його урочисте відкриття.

Зоопарк включав відділи: декоративних птахів, акваріумістики, диких тварин, свійських тварин у яких нараховували 14 видів ссавців, 15 видів птахів, 4 види рептилій, 4 види земноводних і біля 35 видів акваріумних риб.

Мешканців зоопарку зігрівали любов’ю юннати й школярі, які дбайливо доглядали за ними під керівництвом працівників МЕНЦУМ. Педагогів закладу і їх юннатів об’єднало розуміння, що рятувати все живе потрібно сьогодні, і від кожного з нас залежить майбутнє нашого краю, всієї планети.

Згодом міський зоопарк кам’янецьких юннатів обласна влада включила в Перелік заповідних об’єктів Хмельницької області.

У 1998 році на базі МЕНЦУМ був створений екологічний міні-театр «Журавлик». Пересувний екологічний театр сприяв поширенню й пропагуванню екологічних знань та еко-агітації серед учнів шкіл міста і регіону. Творчі виступи самодіяльних акторів юннатівського міні-театру в дитячих колективах закладів освіти набули популярності серед місцевих дітей  та сприяли формуванню у них дбайливого ставлення до природи.

В 1998 році в рамках міжнародного проекту екологічної освіти, розробленого інститутом Стійких Громад (штат Вермонт, США), за кошти виділені проектом, на території МЕНЦУМ закладено навчальну екологічну стежку протяжністю 1,5 км.

За маршрутами стежки, еко-станції якої були обладнані яскравими інформаційними аншлагами, сьогодні проводяться навчальні природничо-краєзнавчі екскурсії, під час яких екскурсоводами стежки активно використовуються творчі елементи гри, пошуку, спостереження, конкурсу знавців природи та практичні дії.

У 2001-2002 роках педагогами-натуралістами закладу був створений Музей кімнатних рослин, в якому юннати отримали можливість детальніше ознайомитися з експонатами та розвивати своє творче мислення, виконувати дослідницьку роботу. Проведення тут заняття допомагало керівникам гуртків розширити знання гуртківців про рослинний світ, впливало на формування професійних інтересів і свідомість підростаючого покоління. Музей кімнатних рослин допомагає вирішувати завдання навчально-виховного  процесу, сприяє поглибленому вивченню матеріалу з природничих наук, народної медицини.

Завдяки наполегливим зусиллям Людмили Іонівни та її колег-сподвижників у 2004 році експозицію Музею Хліба було додатково поповнено й переобладнано. Він неодноразово долучався до участі в профільних конкурсах і отримував численні відзнаки їх організаторів, був об’єктом відвідування численних делегацій – учасників регіональних і всеукраїнських масових еколого-натуралістичних заходів, науково-педагогічних конференцій і навчально-методичних освітянських форумів, став добре відомим на Хмельниччині та серед освітян України.

В 2005 році Музею Хліба було присвоєно почесне звання «зразковий», а у 2007 році звання «зразковий» підтверджено.

В наступні роки експозиція Музею Хліба щорічно поповнювалася і тепер вона представлена колекцією знарядь праці, які використовувалися подолянами для обробітку землі в давнину, колекціями гончарних виробів – глиняного посуду, обрядових хлібів, старовинних рушників та одягу. Також він використовується для вивчення культурних традицій українського народу

На базі Музею Хліба постійно діяла і нині діє виставка хлібних виробів підприємств міста та Хмельницької області.

В Музеї Хліба, що став дітищем Людмили Іонівни,  регулярно проводяться аграрні виставки, зустрічі з науковцями, хліборобами та іншими фахівцями сільського господарства.

Проведені тут учителями години виховної роботи та уроки з народознавства, прищеплюють дітям повагу до своєї родини, культурних традицій українців та представників інших народів, що завжди були у складі місцевої громади й забезпечували її розвиток та процвітання.

Навчальна праця юннатів у МЕНЦУМ тісно повязана з вивченням, збереженням, інтродукцією рідкісних та реліктових рослин, занесених до Червоної книги України, які зростають на території Національного природного парку «Подільські Товтри».

Дбаючи про розвиток цього напрямку роботи з юннатами і школярами міста, Людмила Іонівна спільно з Людмилою Григорівною Любінською, в той час ще кандидатом біологічних наук, завідувачем кафедри біології, географії та екології Камянець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка і науковим працівником НПП «Подільські Товтри», – створили на УНДЗД закладу Червону гірку, де й нині зростають, висаджені ними 16 видів червонокнижних рослин.

Л.І.Ткач серйозну увагу приділяла організації й проведенню педагогами закладу активної дитячої науково-дослідницької та пошукової роботи. Особливу увагу колег звертала на пошук, виявлення й залучення до науково-дослідницької роботи обдарованих юннатів і школярів міста Кам’янця-Подільського, досягнення плідної результативності їх співпраці з науковцями, підтримки тісних звя’зків з науково-дослідними закладами, квітникарями-любителями та городниками. Див. детальніше інформаційний буклет про напрямки і здобутки діяльності закладу за посиланням:  https://drive.google.com/file/d/1KXLQwV_FqqPC_IMpmt_A7agICkbyfIcO/view .

Протягом 1987-2017 рр. під керівництвом Л.І.Ткач педагогічні працівники та гуртківці були активними й результативними учасниками проведення в регіоні природоохоронної та природозаповідної роботи, масових регіональних, всеукраїнських та міжнародних еколого-натуралістичних заходів, за досягнуті результати в яких юннати закладу та їх педагоги-наставники неодноразово відзначалися численними нагородами різних гатунків. Так, у 2004 році колектив педагогів закладу було нагороджено за значні досягнення у вихованні екологічного світогляду підростаючого покоління, участь у  обласному фестивалі учнівської творчості «Поважаємо природу – поважаємо себе».

Учнівська навчально-дослідна земельна ділянка Кам’янець-Подільського МЕНЦУМ визнана однією із кращих у Хмельницькій області (переможець ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу навчально-дослідну земельну ділянку, ІІІ місце в 1998 році;  І місце в обласному конкурсі-огляді «На кращу організацію та проведення дослідницької роботи на навчально-дослідних земельних ділянках» в 2004 році).

Музей Хліба кам’янецьких натуралістів у 2008 році був визнаний найкращим  в області й нагороджений Почесною грамотою Управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації за І місце в обласному конкурсі на кращий музей хліба та високий рівень організації його роботи.

Педагогічний колектив Кам’янець-Подільського МЕНЦУМ і його творчо працюючі педагоги-натуралісти неодноразово нагороджувалися  грамотами, подяками, дипломами й іншими почесними відзнаками за участь у професійних та  Всеукраїнських і обласних еколого-натуралістичних заходах.

Лише протягом одного десятиліття (2005-2016 рр.) їх профільний позашкільний заклад було відзначено:

– Почесною грамотою Кам’янець-Подільського міського відділу освіти та міськкому профспілки працівників освіти і науки за створення міського Музею Хліба;

– Грамотою Управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації за активну участь в обласному конкурсі на краще озеленення навчальних закладів;

– Грамотою президії Кам’янець-Подільського міськкому профспілки працівників освіти і науки нагороджений профспілковий комітет закладу за ІІІ місце в огляді-конкурсі на кращу профспілкову організацію міста;

– Дипломом Кам’янець-Подільського міського управління освіти і науки, як лауреата міського конкурсу «Кращий позашкільний навчальний заклад»;

– Грамотою Управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації за І місце у виставці квітів обласного свята «Барви дитинства»;

– Грамотою Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного Національної академії наук України за практичну роботу та змістовні результати по третьому етапу акції, які увійшли до видання «Флора судинних рослин України» (нагороджена юннатка Худа Олеся, учасниця Всеукраїнської молодіжної науково-освітньої акції «Флора України: компас у зеленому світі»).

Забезпечуючи успішну роботу педагогічного і дитячого колективів закладу, Л.І.Ткач як його директор, не рахуючись із власним часом, постійно дбала про його динамічний розвиток та популяризацію праці педагогів-натуралістів і юннатівської діяльності в громадському середовищі міста, організовувала проведення семінарів, методичних нарад, конференцій різного рівня і брала в них активну участь, плідно працювала над збереженням, збагаченням та розвитком навчальної матеріально-технічної бази.

Людмилу Іонівну неодноразово нагороджували грамотами Міністерства освіти і науки, Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України, Управління освіти і науки та Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА.

За багаторічну сумлінну працю і вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти Людмила Іонівна Ткач нагороджена нагрудним знаком МОН «Відмінник освіти України» (1995 р.), а в 2000 році їй було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України». Її портрет є в Національному ЕНЦУМ посеред галереї портретів знаменитих своєю працею педагогів-натуралістів – ентузіастів юннатівського руху, заслужених працівників освіти України.

У 2017 році Людмила Іонівна Ткач звільнилася за власним бажанням з  посади завідувача еколого-натуралістичним відділом Кам’янець-Подільського ПНВО та переїхала на постійне проживання до своєї родини в місто Вінницю, де 13 квітня 2019 року зупинилось її серце і вона відійшла у вічність.

            Непересічні здобутки освітянської праці служитимуть прикладом для поколінь педагогів-натуралістів, а світла пам’ять про педагога-новатора, справжнього натураліста й природолюба, директора Кам’янець-Подільського МЕНЦУМ Людмилу Іонівну Ткач зберігається в серцях її колег, вихованців, педагогів-натуралістів і освітянського загалу її рідного міста, на Хмельниччині, у столиці та в інших куточках України.


Об’ява

Національний ЕНЦУМ повідомляє про  підготовку матеріалів до електронного видання “ЕНОТІК” (еколого-натуралістичне об’єднання – творчі, ініціативні, креативні). Більш детально про захід див. за посиланням: https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/2020-06-126.pdf 


Підведено підсумки щорічного обласного заочного конкурсу
«Природа України очима дітей Хмельниччини»

Завершився щорічний обласний заочний конкурс «Природа України очима дітей Хмельниччини», який проводився Департаментом природних ресурсів та екології, Департаментом освіти і науки облдержадміністрації спільно з Хмельницьким обласним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді під гаслом «Сміття зберемо – природу збережемо!» У заході  взяла активну участь учнівська молодь закладів загальної середньої та позашкільної освіти навчальних закладів області.

Незважаючи на карантин, у цьому році на конкурс надійшло 250 дитячих творчих робіт, що висвітлюють дослідницьку, природоохоронну та екологічну діяльність у творчій формі у вигляді поробок, малюнків та фоторобіт.

Захід проводився з метою залучення учнівської молоді області до практичних навичок сортування сміття і, таким чином, зменшення обсягів засмічування довкілля та запобігання забрудненню дітьми й дорослими навколишнього природного середовища, а також популяризації природоохоронної роботи, сприяння розвитку екологічної освіти та поширення екологічних знань.

Конкурс проводився у два етапи:

I етап конкурсу (районний) проводився з 18 по 22 травня 2020 року структурними підрозділами з питань освіти районних державних адміністрацій, органами місцевого самоврядування;

II етап конкурсу (обласний) проводився з 25 по 29 травня 2020 року Департаментом природних ресурсів та екології, Департаментом освіти і науки облдержадміністрації спільно з Хмельницьким обласним еколого-натуралістич ним центром учнівської молоді.

Відповідно до підсумків засідання журі обласного заочного конкурсу «Природа України очима дітей Хмельниччини», було визначено переможців ІІ етапу конкурсу, які нагороджені цінними подарунками, заохочувальними призами та грамотами Департаменту освіти і науки та Департаменту природних ресурсів та екології облдержадміністрації, а активних учасників нагороджено грамотами Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Грамоти та цінні подарунки Департаменту освіти і науки, Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької облдержадміністрації отримали:

Виконавці роботи

Назва навчального закладу, посада

Яке місце посіли, вікова категорія і номінація

Заохочувальні  призи

ЧОРНОМАЗ  Андрій

учень 3-Б класу Славутсько-го НВК «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів, ліцей «Успіх» Славутської міської ради

І місце, вікова категорія   6-9 років, малюнок «Збереження природи потребує розумного ставлення до неї»

Книга

«Світ природи»

КРАВЧУК Аліна

 

вихованка Старокостянтинівського міського центру дитячої та юнацької творчості

ІІ місце, вікова категорія 6-9 років, малюнок «Збережемо чистим довкілля»

Книга

«Світ природи»

ПИТЛИК Вероніка

учениця 1 класу Кульчинків-ської ЗОШ І-ІІ ступенів Красилівської міської ОТГ

ІІ місце, вікова категорія 6-9 років, малюнок «Чисте довкілля – чисте сумління»

Книга

«Світ природи»

КУЧЕРУК Маргарита

учениця 4 класу Григорівсь-кої ЗОШ І-ІІІ ступенів Старокостянтинівської районної ради

ІІІ місце, вікова категорія 6-9 років, малюнок «Самчиківський розпис –

диво Хмельниччини»

Книга

«Світ природи»

ЯКОВЧУК Аліна

учениця 3 класу Грушківсь-кого ліцею Староушицької селищної ради Кам’янець-Подільського району

ІІІ місце, вікова категорія 6-9 років, малюнок «Сміття зберемо – природу збережемо!»

Книга

«Світ природи»

НОСКО Діана

 

учениця 4-В класу Городоць-кої початкової школи Городоцької міської ради

ІІІ місце, вікова категорія 6-9 років, малюнок «На крилах надії»

Книга

«Світ природи»

НАЗАРУК Анна

вихованка Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва

І місце, вікова категорія 10-13 років, малюнок «Збережемо чисту та екологічну країну без забруднень!»

Книга «Ліси Хмельниччини»

БАЙ

Софія

учениця 4 класу Богданівсь-кого НВК «ЗОШ І-ІІ ступе-нів-ДНЗ» Волочиської районної ради

ІІ місце, вікова категорія      10-13 років, малюнок «Не дамо знищити планету»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ПИЛИПЕНКО Злата

вихованка Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва

ІІ місце, вікова категорія       10-13 років, малюнок «Дотримуйтесь чистоти, тоді будемо жити в екологічній країні»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ГОРЧАРУК Дар’я

 

учениця 6-А класу Кам’янець-Подільської

ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6

ІІІ місце, вікова категорія     10-13 років, малюнок «Бережи планету від сміття»

Книга «Ліси Хмельниччини»

РАДВАН

Юлія

учениця 4-А класу ОНЗ «Ку-пільська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Волочиської районної ради

ІІІ місце, вікова категорія        10-13 років, малюнок «Бережи природу»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ТИМІНСЬКА Олександра

учениця 4 класу Врубловець-кої гімназії (зі структурним підрозділом початкова школа) Слобідсько-Кульчиє-вецької сільської ради  Камянець-Подільського району

ІІІ місце, вікова категорія        10-13 років, малюнок

«Бережи природу рідного краю»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ШАРПІТА Катерина

студентка 1 курсу Державного професійно-технічного навчального закладу «Славутський професійний ліцей»

І місце, вікова категорія 14-18 років, малюнок «Зроби правильний вибір в користь природи!»

Книга «Ліси Хмельниччини»

КРУТІКОВА Юлія

студентка 2 курсу Подільського центру професійно-технічної освіти (м. Камянець-Подільський)

ІІ місце, вікова категорія       14-18 років, малюнок «Я за чисте довкілля!»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ПІДКАЛЮК Костянтин

учень 9 класу ОНЗ «Купіль-ська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Волочиської районної ради

ІІ місце, вікова категорія        14-18 років, малюнок  «Пластику – НІ»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ДАНИЛЮК Артур

студент 2 курсу Хмельниць-кого професійного ліцею

ІІІ місце, вікова категорія         14-18 років, малюнок «Врятуємо планету»

Книга «Ліси Хмельниччини»

КОСІНСЬКА Валерія

учениця 8 класу Гвардійського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів, гімназія» Гвардійської сільської ради Хмельницького району

ІІІ місце, вікова категорія    14-18 років, малюнок «Сміття зберемо – планету збережемо»

Книга «Ліси Хмельниччини»

МАЙСТРУК Олена

учениця 11 класу Кузьмин-ського ліцею Городоцької міської ради

ІІІ місце, вікова категорія      14-18 років, малюнок «Тут немає місця сміттю»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ТОВСТЮК Вікторія

учениця 4 класу Судилківсь-кого ліцею Судилківської сільської ради Шепетівського району

І місце, вікова категорія  6-9 років, фоторобота «Сортуємо – землю рятуємо»

Книга

«Світ природи»

КАЗАНЦЕВ Костянтин

вихованець Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

ІІ місце, вікова категорія 6-9 років, фоторобота «Природа просить: «Захисти»

Книга

«Світ природи»

КОСТРИБА Софія

учениця 3Б класу Гвардійського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів, гімназія» Гвардійської сільської ради Хмельницького району

ІІ місце, вікова категорія 6-9 років, фоторобота «Модринова алея»

Книга

«Світ природи»

ГРАБ Владислав

учень 2 класу Ярмолинецького НВК

ІІІ місце, вікова категорія 6-9 років, фоторобота    «Ні – сміттю!»

Книга

«Світ природи»

ОЛІХ

Дмитро

учень 2-В класу Городоцької початкової школи Городоцької міської ради

ІІІ місце, вікова категорія 6-9 років, фоторобота «Бережіть природу!»

Книга

«Світ природи»

ТАНАСІЙЧУК Віталій

учень 4 класу Великожванчицької ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М.С. Майдана Дунаєвецької міської ради

ІІІ місце, вікова категорія 6-9 років, фоторобота  «Акція “Чисте довкілля”»

Книга

«Світ природи»

АНДРОЩУК Марія

учениця 7 класу Волицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Красилівської міської ОТГ

І місце, вікова категорія 10-13 років, фоторобота «Ми не хочемо такого майбутнього!»

Книга «Ліси Хмельниччини»

НИЗОВЕЦЬ Софія

учениця 7 класу Полонської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4

ІІ місце, вікова категорія     10-13 років, фоторобота «Бережи природу…»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ФЕДОРЕНКО Дар’я

учениця 6-Б класу Красилівської

ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

ІІ місце, вікова категорія     10-13 років, фоторобота «Краса природи –

справжнє диво, все неповторне і живе! Куди не глянь, скрізь так красиво!»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ПУКАС

Тетяна

вихованка КЗ Дунаєвецької міської ради «Станція юних натуралістів»

ІІІ місце, вікова категорія    10-13 років, фоторобота «Сміття зберемо – первоцвіти збережемо

Книга «Ліси Хмельниччини»

РИМАР Олександр

вихованець Старокостянтинівської міської станції юних техніків

ІІІ місце, вікова категорія      10-13 років, фоторобота        «Це не наше сміття, але це наша екологія

Книга «Ліси Хмельниччини»

ШУМОВИЧ Анастасія

учениця 8 класу Ярмолинецького НВК

ІІІ місце, вікова категорія       10-13 років, фоторобота       «Бережіть довкілля»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ЯКОВЕНКО Анастасія

студентка 2 курсу Подільського центру професійно-технічної освіти

І місце, вікова категорія     14-18 років, фоторобота «Планета в нас одна»

Книга «Ліси Хмельниччини»

БОНДАРОВСЬКА

Кароліна

учениця 10 класу Грицівського ліцею Грицівської селищної ради Шепетівського району

ІІ місце, вікова категорія       14-18 років, фоторобота «Сміття зберемо – природу збережемо»

Книга «Ліси Хмельниччини»

КУЧЕРУК Вікторія

студентка 2 курсу Подільського центру професійно-технічної освіти (м. Камянець-Подільський)

ІІ місце, вікова категорія       14-18 років, фоторобота «Будь на Землі Людиною!»

Книга «Ліси Хмельниччини»

АНДРУХОВА Альона

студентка 1 курсу Ново-ушицького коледжу Подільського ДАТУ

ІІІ місце, вікова категорія     14-18 років, фоторобота  «Дністер»

Книга «Ліси Хмельниччини»

КОЗАК

Дмитро

студент 1 курсу Нетішинсь-кого професійного ліцею

ІІІ місце, вікова категорія       14-18 років, фоторобота  «Сміття зберемо – природу збережемо»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ЦІСНЕВИЧ Вікторія

учениця 10 класу Ярмолинецького НВК

ІІ місце, вікова категорія       14-18 років, фоторобота «Почни з себе»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ВЕРЕСКУН Мілада, ВЕРЕСКУН Ліка

учениця 1-Г класу НВО № 1, вихованка ДНЗ № 56

(м. Хмельницький)

 

І місце, вікова категорія  6-9 років,

поробка «Ода природі»

Книга

«Світ природи»

ДРАЧ

Дарина

учениця 4-Б класу Судилківського ліцею Судилківської сільської ради Шепетівського району

ІІ місце, вікова категорія 6-9 років,

поробка «Рідні краєвиди»

 

Книга

«Світ природи»

ТРЕТЯК

Іванна

учениця 3 класу Староушицького ліцею Староушицької селищної ради Кам’янець-Подільського району

ІІ місце, вікова категорія 6-9 років,

поробка «Все в твоїх руках, зроби правильний вибір!»

Книга

«Світ природи»

БАЛАН Ангеліна

учениця 4 класу Слобідсько-Красилівської ЗОШ І-ІІ ступенів Красилівського району

ІІІ місце, вікова категорія 6-9 років,

поробка «Хоч зовні вона жабка, але в душі царівна»

Книга

«Світ природи»

МУДРАКОВА Ангеліна

вихованка Новоушицького будинку дитячої творчості

ІІІ місце, вікова категорія 6-9 років, поробка «Квіти»

 

Книга

«Світ природи»

ЛИТВИН

Ілона

учениця 3 класу Поповецької філії І-ІІ ступенів ОНЗ «Ку-пільська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Волочиської районної ради

ІІІ місце, вікова категорія 6-9 років, поробка «Волошки штучні чи живі? Вибір за нами..»

 

Книга

«Світ природи»

ПРОЦЮК

Іван

вихованець Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва

І місце, вікова категорія 10-13 років, поробка  «Природу знищити легко, а відновити неможливо!»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ГОНТАР Вікторія

учениця 7 класу Ярмолинецького НВК

ІІ місце, вікова категорія      10-13 років, поробка «Весняний букет»

Книга «Ліси Хмельниччини»

КОВБАСЮК Діана

учениця 8 класу Слобідсько-Красилівської ЗОШ І-ІІ ступенів Красилівського району

ІІ місце, вікова категорія        10-13 років, поробка «Лети, лети, сонечко»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ГОМАНЮК Богдана

учениця 5-Б класу Гвардійського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів, гімназія» Гвардійської сільської ради Хмельницького району

ІІІ місце, вікова категорія      10-13 років,

поробка «Вінець гармонії природи»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ПЕРЕПИЧАЙ Настя

вихованка Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва

ІІІ місце, вікова категорія    10-13 років, поробка міні-колекція одягу з сміттєвих пакетів «Квітуча Україна»

Книга «Ліси Хмельниччини»

РИБАЧОК Владислав

учень 4-Б класу Полонської гімназії

ІІІ місце, вікова категорія    10-13 років,

поробка «Ідилія»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ЛУЧКО

Денис

студент1 курсу ДНЗ Вище професійне училище № 11

(м. Хмельницький)

І місце, вікова категорія 14-18 років,

поробка «Годинник»

Книга «Ліси Хмельниччини»

АНТОНОВА Анастасія

вихованка гуртка «Природне диво» Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва

ІІ місце, вікова категорія     14-18 років, поробка «Рідний край»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ДНЗ «Полонсь-кий агропро-мисловий центр професійної освіти»

спільна робота студентів

ІІ місце, вікова категорія      14-18 років,

поробка «Зберегти природу в наших руках»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ПРОКОПЧУК Тетяна

 

учениця 10 класу Кременчуківського ліцею Красилівського району

ІІІ місце, вікова категорія     14-18 років, поробка «Проблема забруднення атмосфери сьогодні найактуальніша»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ЧАЙКОВСЬКИЙ Валентин

студент 1 курсу ДНЗ Вище професійне училище № 11

(м. Хмельницький)

ІІІ місце, вікова категорія        14-18 років,

поробка «Цукерниця»

Книга «Ліси Хмельниччини»

ЮЗВИК

Ірина

студентка 2 курсу ДНЗ «Тео-фіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей»

ІІІ місце, вікова категорія     14-18 років, поробка  «Квіткова фантазія»

Книга «Ліси Хмельниччини»

 

Грамоти Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді за активну участь отримали 198 учасників.

         Залучення школярів та учнівської молоді до участі у конкурсі сприяє

популяризації природоохоронної роботи, розвитку їх екологічної освіти та формуванню екологічної культури підростаючого покоління і поширенню екологічних знань.

У зв’язку із проведенням протиепідемічних заходів у 2020 році нагородження переможців грамотами та цінними подарунками Департаменту освіти і науки, Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької облдержадміністрації та активних учасників заходу грамотами Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді перенесено на новий 2020-2021 навчальний рік.


Об’ява

Національний ЕНЦУМ повідомляє про  дистанційне проведення фіналу Всеукраїнського конкурсу “Юний селекціонер і генетик” у 2019-2020 навчальному  році. Більш детально про захід див. за посиланням:https://nenc.gov.ua/ На сайті НЕНЦУМ https://nenc.gov.ua/  рубриці “Юний селекціонер і генетик” лівої бічної колонки (сайдбарі), розміщено посилання на інформаційні матеріали на допомогу фіналістам.


Об’ява

Національний ЕНЦУМ повідомляє про участь в Науково-освітньому проекті “Вчителі та учні досліджують явище цвітіння водойм в Україні”. Більш детально про захід див. за посиланням: https://nenc.gov.ua/


Об’ява

Національний ЕНЦУМ повідомляє про проведення Педагогічної он-лайн олімпіади для майбутніх здобувачів вищої освіти за спеціалізацією “Позашкільна освіта”. Більш детально про захід див. за посиланням: https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/2020-04-98.pdf

Об’ява

На Хмельниччині стартує щорічний обласний заочний конкурс «Природа України очима дітей Хмельниччини»

З метою формування екологічної культури, розвитку естетичних здібностей засобами художньої творчості, а також популяризації природоохоронної роботи, сприяння розвитку екологічної освіти та поширення екологічних знань у Хмельницькій області стартує щорічний обласний заочний конкурс «Природа України очима дітей Хмельниччини».

У цьому році Конкурс пройде під гаслом: «Сміття зберемо – природу збережемо!».

Для участі у Конкурсі запрошуються учні загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів області з метою вивчення та відтворення стану довкілля у творчій формі поробок, малюнків та фоторобіт, що висвітлюють дослідницьку, природоохоронну та екологічну діяльність.  

За результатами оцінювання робіт конкурсантів, журі визначить найкращі роботи за номінаціями: краща поробка, кращий малюнок, краща фоторобота. Переможці будуть нагороджені грамотами Департаменту природних ресурсів та екології, Департаменту освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації та Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Контактні особи:

Тодорова Лілія Іванівна – заступник начальника управління-начальник відділу оцінки впливу на довкілля та моніторингу Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, телефон: (0382) 65-69-59, поштова адреса: вул. Свободи, 70, м. Хмельницький, електронна адреса 42814282@mail.gov.ua;

Демчишина Зоя Іванівна – методист Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, тел. (0382) 71-64-49.

Підготовлено Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації


Об’ява

Національний ЕНЦУМ повідомляє про проведення “Школи виховника” Всеукраїнським виховним консорціумом. Більш детально про захід див. за посиланням: https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/02-25-66.pdf


Навчальний посібник «Україна-Русь vs Московія: настільна книга» – для кожного закладу освіти Хмельниччини

21 лютого в Міжнародний день рідної мови у Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці відбулась презентація навчального посібника «Україна-Русь vs Московія: настільна книга», який побачив світ завдяки наполегливій творчій праці авторів та підтримці Хмельницької обласної ради (див. за посиланням: https://km-oblrada.gov.ua/prezentaciya-v-oblasniy-naukoviy-bib/ ).

У презентації взяли участь: автор Сергій Крамар, кандидат юридичних наук, голова Господарського суду Хмельницької області, співавтор Олексій Тимощук, журналіст, член Національної спілки журналістів України, Микола Панасюк, член Національної спілки журналістів України, заступник начальника відділу з питань внутрішньої політики, адміністративно-територіального устрою та інформаційного забезпечення Хмельницької обласної ради; Лев Баженов, доктор історичних наук, голова Хмельницької обласної організації НСК України, Петро Маліш, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України, прозаїк, Василь Климчук, директор Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, науковці, краєзнавці, студентська молодь вищих навчальних закладів.

Автор посібника – Сергій Іванович Крамар, відомий на Хмельниччині краєзнавець і дослідник історичного минулого рідного краю, автор змістовних науково-популярних видань, кандидат юридичних наук, голова Господарського суду Хмельницької області, готуючи його до видання спільно з відомим у нашому краї журналістом Олексієм Олександровичем Тимощуком, тісно співпрацював із місцевими, львівськими та столичними науковцями в галузях історії і права, педагогами та освітянами, яким не є байдужа доля України та патріотичне виховання підростаючого покоління в закладах освіти і сім’ях у контексті українського патріотизму, євроінтеграції та захисту рідного краю від російської агресії.  

Видання, яке змістовно розкриває особливості української ідентичності на основі історичної правди в нинішніх соціально-політичних реаліях, готувалося у форматі чергового спільного науково-освітнього проекту експериментального майданчика Національної академії педагогічних наук України, що діє на базі Хмельницького ОЕНЦУМ з 2014 року.

Навчальний посібник рецензований відомими українськими вченими та рекомендований до друку Інститутом проблем виховання НАПН України і Хмельницьким ОІППО, а надрукований у м. Хмельницькому в ТзОВ «Поліграфіст» (директор – Сергій Олександрович Федоченко) в кількості 2000 примірників. Зазначений наклад примірників вийшов за фінансової підтримки обласної ради. Книги буде передано в усі заклади освіти регіону.

У вітальному слові представник облради Микола Панасюк від імені голови обласної ради Михайла Загородного привітав авторів книги з презентацією посібника та побажав їм подальшої плідної творчої роботи.

Під час презентації видання Сергій Крамар розповів, що під час написання своєї праці він використав понад 200 наукових джерел історичного, етнографічного, філософського, культурологічного та історико-правового спрямування, що надало можливість дати вдалу характеристику назви нашої держави, толерантно висвітлив періоди взаємовідносин українського і російського народів та спрямував увагу на формування українцями власної ідентичності й відновлення історичної справедливості. У посібнику толерантно і ґрунтовно спростовуються великодержавні міфи й відверта брехня, на яких ґрунтуються владні інституції імперії та які нині породжують ворожнечу між українцями.

Важливим аспектом навчального посібника «Україна-Русь vs Московія: настільна книга» є те, що в ній проведено дослідження-порівняння двох діаметрально протилежних цивілізацій, двох світів на основі наявних сьогодні документальних матеріалів, виконаних літописцями, дипломатами, істориками, мандрівниками, юристами, художниками та іншими очевидцями історичних подій, які до недавнього часу мали специфічне трактування в російській історіографії з імперських позицій, або ж замовчувалося. Також він містить цікаві ілюстрації, архівні фотографії, змістовні авторські коментарі, які роблять книгу цікавою для читача.

Автор книги подякував депутатському корпусу Хмельницької обласної ради за надання фінансової підтримки у її виданні.

Знаний подільський краєзнавець, доктор історичних наук, професор Лев Баженов, представляючи колектив наукових рецензентів видання зазначив, що історико-правова праця С.І. Крамара «Україна-Русь vs Московія: настільна книга» може бути використана в освітньо-виховному процесі закладів вищої освіти під час вивчення таких дисциплін як: «Історія України», «Історія української державності», «Культурологія», під час уроків і навчальних занять в системі загальної середньої та позашкільної освіти.

За згодою С.І. Крамара і С.О. Тимощука оцифрований у ТЗОВ «Поліграфіст» формат книги розміщений в електронній бібліотеці сайту Національного ЕНЦУМ та на сайті юннатів Хмельниччини і доступний в Інтернеті для всіх любителів науково-популярної літератури природничо-краєзнавчого змісту (див. за посиланням: https://nenc.gov.ua/?page_id=1083) та: https://drive.google.com/file/d/1lEdCmzRet4WuvmCogKy_IZZHZ2vwZ_3G/view.          Сподіваємось, що книга «Україна-Русь vs Московія: настільна книга», яку тепер від хмельницьких натуралістів отримає кожний заклад освіти всієї області та військовослужбовці на передовій, стане цікавим і змістовним джерелом знань про історію нашої держави для вчителів та школярів середніх і старших класів, вихованців позашкільних навчальних закладів, студентів і викладачів вузів, краєзнавців, військовослужбовців, слухачів військових академій, працівників вітчизняних і закордонних дипломатичних представництв, українських політиків.

Віднині ця книга також є у вільному продажі в ТзОВ “Поліграфіст” (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8. Тел. 72-00-50, 71-85-15).


Об’ява

ДІПО МОН України повідомляє про проведення ІІ (фінального) етапу Всеукраїнського турніру юних натуралістів. Більш детально про захід див. за посиланням:https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/6_178-20.pdf


Об’ява

ДІПО МОН України повідомляє про проведення  весняної сесії у Природничій школі учнівської молоді. Більш детально про захід див. за посиланням: https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/6_176-20.pdf


Об’ява

Національний ЕНЦУМ повідомляє про проведення  Всеукраїнської акції “Кролик”. Більш детально про захід див. за посиланням: https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/02-11-41.pdf


8 квітня ц.р. в ХОЕНЦУМ відбудеться обласний

збір юннатів Хмельниччини

Повідомляємо, що відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА від 27.01.2020 №26-од та з метою підвищення ефективності і якості організації й проведення в закладах освіти еколого-натуралістичної, дослідницько-експериментальної, природознавчої і природоохоронної роботи школярів, виявлення і підтримки обдарованої учнівської молоді та залучення її до участі в юннатівських заходах 8 квітня 2020 року на базі Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді буде проведений обласний збір юних натуралістів, приурочений 95-річчю юннатівського руху в Україні.

Склад

журі секцій обласного збору юних натуралістів

Секція юних аграріїв

– Сердюк Ванда Святославівна, начальник відділу організації виробництва продукції рослинництва та земельних відносин  Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької ОДА, голова журі;

– Лахмотова Валентина Леонідівна, головний спеціаліст Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької ОДА;

– Міронова Наталія Геннадіївна, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри екології Хмельницького національного університету;

– Нагурна Оксана Василівна, вчитель біології Летавської ЗОШ І-ІІІ ст. Чемеровецького району;

– Дереш Тетяна Василівна, вчитель біології Пилипо-Олександрівської ЗОШ І-ІІ ст. Віньковецького району;

– Петраш Юлія Володимирівна, керівник гуртків Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді;

– Бондар Марія Миколаївна, керівник гуртків Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, секретар секції.

Секція юних лісівників

– Клок Євгеній Артурович, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, голова журі;

– Григоров Ігор Миколайович, директор Масівецької ЗОШ І-ІІ ст. Хмельницького району;

– Зведенюк Микола Андрійович, вчитель біології Пліщинської ЗОШ І-ІІІ ст. Шепетівського району;

– Лисюк Михайло Анатолійович, директор Михлянської ЗОШ І-ІІІ ст. Ізяславського району;

– Слободянюк Лариса Федорівна, вчитель біології Струзької ЗОШ І-ІІІ ст. Новоушицького району;

– Зотова Олена Василівна, методист Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді;

– Тонкоглаз Іванна Миколаївна, керівник гуртків Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, секретар журі

Секція юних екологів

– Білецька Галина Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор кафедри екології Хмельницького національного університету, голова журі;

– Єфремова Ольга Олексіївна, кандидат технічних наук, доцент кафедри екології Хмельницького національного університету;

– Кшевінська Людмила Анатоліївна, заступник директора з навчальної роботи,  вчитель біології Іванковецького НВК Хмельницького району

– Покотилюк Віта Василівна, вчитель біології ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Старокостянтинова;

– Савечко Світлана Володимирівна, вчитель біології Купільської ЗОШ І-ІІІ ст. Волочиського району;

– Демчишина Зоя Іванівна, методист Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді;

– Бацура Руслана Григорівна, керівник гуртків Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, секретар журі

Зичимо ефективної участі всім юннатам і школярам області, які виявлять бажання стати учасникам Збору.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ управління освіти і науки

облдержадміністрації

24.03.2009 № 177.

 

Зареєстровано Головним управлінням

юстиції у Хмельницькій області

  1. 03. 2009 за № 44/1374

Положення

про обласний збір юних натуралістів

 Загальні положення

 1.1. Обласний збір юннатів – це щорічний захід, започаткований з метою підвищення ефективності і якості організації та проведення в навчальних закладах еколого-натуралістичної, дослідницько-експериментальної і природоохоронної роботи з школярами.

1.2. Основними завданнями збору є:

виявлення обдарованої учнівської молоді;

формування в учнів екологічної культури;

залучення їх до практичної природоохоронної роботи;

підвищення ефективності навчально-дослідної роботи;

обмін досвідом пошукової та дослідницької роботи;

самовизначення та творча реалізація юннатів.

ІІ. Порядок проведення

 2.1. Керівництво підготовкою та проведення збором покладається на оргкомітет.

2.2. Обласний збір проводиться щорічно по секціях.

2.3. Обласний збір юних натуралістів проводиться у 2 етапи:

І етап – районний (міський)

ІІ етап – обласний.

IІI. Учасники збору

 3.1. До участі у зборі запрошуються учні та гуртківці загальноосвітніх та позашкільних навчально-виховних закладів області.

 ІV. Умови проведення збору

4.1. Програма роботи кожної секції збору передбачає такі етапи:

актуальність теми;

оформлення роботи;

захист дослідницьких робіт;

відповіді на запитання членів журі та учасників збору.

4.2. Учасник, який бере участь у конкурсі:

Подає роботу у форматі А 4, набраному у текстовому редакторі Word шрифтом Times New Roman розміром 14 р. з одинарним міжрядковим інтетрвалом.

  1. Підведення підсумків збору та критерії оцінювання

5.1. За результатами збору учні-переможці нагороджуються дипломами І, ІІ, ІІІ ступенів та листами подяки.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

№ п/п

Критерії оцінювання

Максимальна

кількість балів

1.

Актуальність теми

15

2.

Оформлення роботи

10

3.

Захист дослідницьких робіт

20

4

Відповіді на запитання членів журі та учасників збору

5

Всього балів

50

 


Натуралісти Хмельниччини  серед переможців

Відкритого рейтингу якості позашкільної освіти

«Золота когорта позашкільників»

Нещодавно Національним ЕНЦУМ підведено підсумки Відкритого рейтингу якості позашкільної освіти України «Золота когорта позашкільників», у якому протягом минулого року брали активну участь і заклади позашкільної освіти Хмельницької області.

Рейтинг за 2019 рік проводив Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України спільно з Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України та Всеукраїнською Асоціацією педагогів-позашкільників «Фактор».

Захід проводився з метою виявлення творчо працюючих педагогічних колективів закладів  позашкільної освіти; розповсюдження інноваційного педагогічного досвіду, пошуку інноваційних ідей та технологій щодо оновлення змісту навчання і виховання дітей, публічного визнання внеску закладів позашкільної освіти у розвиток системи освіти, формування іміджу закладів позашкільної освіти.

Участь у Рейтингу якості позашкільної освіти приймали педагогічні колективи закладів позашкільної освіти різних профілів та форм власності.

Журі розглянуло подані конкурсні роботи, які розкривали досвід закладів позашкільної освіти (еколого-натуралістичні центри, станції юних натуралістів, будинки дитячої та юнацької творчості, центри позашкільної роботи) із різних регіонів України, де було презентовано інноваційні форми управлінської діяльності, прогностичні орієнтири інноваційного розвитку закладу, моніторинг якості освіти у закладі позашкільної освіти та система організації дослідно-експериментальної, навчально-виховної роботи.

Відповідно до підсумків, журі визнало переможцями у категоріях Рейтингу якості позашкільної освіти «Золота когорта позашкільників» та нагородило Дипломом «Флагман позашкільної освіти України» профільні заклади позашкільної освіти Хмельницької області.

Шепетівський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (директор – Манійчук Тетяна Леонідівна) визнано абсолютним переможцем Відкритого рейтингу якості позашкільної освіти у категорії «Заклади позашкільної освіти міського підпорядкування» і нагороджено Дипломом «Флагман позашкільної освіти України».

Дипломом Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України нагороджено переможців в категоріях Рейтингу якості позашкільної освіти «Золота когорта позашкільників» заклади позашкільної освіти:

– Комунальний заклад Дунаєвецької міської ради «Станція юних натуралістів» (директор – Чекман Марта Василівна) в категорії «Заклади позашкільної освіти міського підпорядкування».

– Шепетівський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді Хмельницької області (директор – Домбровська Лариса Степанівна) серед комплексних закладів позашкільної освіти.

Дипломом лауреата Рейтингу якості позашкільної освіти «Золота когорта позашкільників» нагороджено Хмельницький обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (директор – Климчук Василь Васильович) в числі трьох профільних обласних закладів позашкільної освіти, визнаних кращими в Україні.

Вітаємо педагогічні колективи і вихованців позашкільних закладів Хмельниччини – переможців Відкритого рейтингу якості позашкільної освіти України «Золота когорта позашкільників» і зичимо їм нових творчих успіхів та досягнень на ниві позашкілля і дитячої творчості.


Обласний етап щорічного Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об’єктиві натураліста» завершено

27 січня завершився обласний етап щорічного Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об’єктиві натураліста», який проводиться в 2019-2020 навчальному році в закладах освіти України з метою залучення дітей шкільного віку та учнівської молоді до вивчення стану навколишнього середовища, формування громадської позиції, підготовки підростаючого покоління до цілісного сприйняття сучасних екологічних проблем, свідомого розуміння незворотності наслідків багатьох процесів, що відбуваються в природі в результаті людської діяльності.

Конкурсні роботи учасників Фестивалю присвячувались тематиці 95- річчя юннатівського руху в Україні.

Школярі та юннати Хмельниччини активно долучились до участі в цьому еколого-натуралістичному заході, про що свідчить велика кількість творчих конкурсних робіт, які надійшли від них на розгляд обласного журі.

Під керівництвом своїх педагогів учасники Фестивалю творили індивідуально та брали участь у колективному створенні слайд-фільмів, відеофільмів, фоторобіт, у яких було відображено не лише природні об’єкти, а й висвітлено дослідницьку, природоохоронну та екологічну діяльність учнівської молоді закладів загальної середньої і позашкільної освіти області.

Відповідно до рішення журі переможцями обласного етапу щорічного Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об’єктиві натураліста» стали дитячі колективи, окремі учні та вихованці дитячих творчих об’єднань:

У номінації «Фоторобота»:

– І місце гурток «Цікава хімія» Дунаєвецької станції юних натуралістів;

         – ІІ місце – Воронюк Антоніна, вихованка гуртка «Природа рідного краю» Кам’янець-Подільського позашкільного навчально-виховного об’єднання;

           – ІІ місце – Ніколаєва Марія, вихованка гуртка «Лікарські рослини» Дунаєвецької станції юних натуралістів;

         – ІІІ місце – Гергелаба Анна, вихованка гуртка «Природа і фантазія» Дунаєвецької станції юних натуралістів;

        – ІІІ місце – Колтигін Іван, вихованець гуртка «Юні фотонатуралісти» Славутського дитячо-юнацького центру туризму та екологічної роботи;

         – ІІІ місце – Вітюк Марина, учениця 9 класу Шепетівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6.

У номінації «Слайдофільм»:

– І місце – гурток «Людина і довкілля» Кам’янець-Подільського позашкільного навчально-виховного об’єднання;

         – ІІ місце – Щур Назарій, учень 10-Б класу Хмельницького НВК № 4;

         – ІІ місце – Вітюк Ілона, учениця 10 класу Самчиківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Старокостянтинівського району;

         – ІІІ місце – екологічний загін «Рятівники природи» Кам’янець-Подільської СЗОШ І-ІІІ ст. № 5;

         – ІІІ місце – Степанова Ольга, учениця 8-В класу Полонської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3;

– ІІІ місце – Косянчук Алла, учениця 5-Б класу Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1.

У номінації «Слайд-шоу»:

– І місце – Свінціцька Наталія, учениця 7 класу Новолабунської ЗОШ І- ІІІ ступенів Полонського району;

– ІІ місце – Коваль Дарина, член екологічної варти загону «Паросток» Кам’янець-Подільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7;

– ІІ місце – Круть Ілля, вихованець гуртка «Присадибне господарство» Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді;

– ІІ місце – Матвійчук Анастасія, вихованка гуртка «Юні друзі природи» Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді;

– ІІІ місце – Чубенко Максим, учень 8-А класу Староостропільського НВО Старокостянтинівського району;

– ІІІ місце – Антощук Валерія, учениця 8 класу Ладигівського НВК Старокостянтинівського району;

– ІІІ місце – Горік Мирослав, учень 7 класу Деражнянського ліцею № 2;

– ІІІ місце – Гуменюк Ілона, учениця 7 класу Деражнянського ліцею № 2.

У номінації «Відеофільм»:

          -І місце – екологічний гурток «Юні друзі природи» Старокостянтинівського міського центру дитячої та юнацької творчості;

ІІ місце – Гурова Віра, вихованка гуртка «Юні квітникарі» Западинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Красилівського району;

– ІІ місце Чекман Ярослав, вихованець гуртка «Знавці лікарських рослин» Дунаєвецької станції юних натуралістів;

– ІІІ місце – Кудрик Богдан, вихованець гуртка «Екологічний театр» Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості;

– ІІІ місце – Гандзюк Олександр, учень 8 класу Теофіпольського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – гімназія»;

– ІІІ місце – Поворозник Дарина, учениця 10 класу Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2.

Сподіваємося, що роботи юних природолюбів – фото та відеоаматорів з Хмельниччини будуть серед кращих у фінальному етапі Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об’єктиві натураліста», що проходитиме у м. Києві в Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді.


Об’ява

Національний ЕНЦУМ повідомляє про проведення ХІХ Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій “ Екософт – 2020”. Більш детально про захід див. за посиланням: https://nenc.gov.ua

Об’ява

Національний ЕНЦУМ повідомляє про проведення  фінальних етапів всеукраїнських конкурсів. Більш детально про захід див. за посиланням: https://nenc.gov.ua

Об’ява

Національний ЕНЦУМ повідомляє, що за підсумками конкурсу “ Визнання – BIOLOGI TEACHER NENC” Ковальчук Альоні Олександрівні, керівнику гуртка Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді надано електронний сертифікат учасника конкурсу.

95-річчя юннатівського руху в Україні

У 2020 році, на державному рівні, відмічатиметься знаменна дата – 95 років від появи перших державних закладів народної освіти України, до яких прийшли навчатись діти й молодь – справжні юні натуралісти.

Ювілейна дата збігається з 95-річчям державного флагмана позашкілля – Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України.

Славна історія юннатівського руху тісно переплетена із започаткуванням позашкільної освіти, історичним, соціальним, економічним, політичним та культурним розвитком країни в цілому.

На початку ХХ століття на території України, з ініціативи прогресивної педагогічної  громадськості та за підтримки меценатів, добродійних комісій, почали створюватись перші гуртки агрономічного, біологічного і натуралістичного профілів у містах Ніжині, Харкові, Києві.

Величезний вплив на становлення позашкільної освіти зробила педагог і громадська діячка Софія Русова, заклавши основи позашкільництва. Працюючи з величезним ентузіазмом, Софія Федорівна виклала свої ідеї в лекціях, прочитаних у Київському педагогічному інституті. У своїх працях Софія Федорівна розглянула мету і значення позашкільної освіти, дослідила її розвиток в Україні та зарубіжних країнах, проаналізувала організаційні особливості роботи бібліотек, вечірніх шкіл, музеїв, акцентувала увагу на таких формах організації позашкільної освіти, як народні читання, лекції, екскурсії тощо.

Софія Русова очолювала Департамент позашкільної освіти в Міністерстві освіти УНР доби Директорії. Саме тому 1918 рік вважається офіційною датою народження українського позашкілля. У 2018 році освітяни на загальнодержавному рівні відзначили 100-річчя позашкільної та позакласної освіти в Україні.

Вже в 1920 році перший сільськогосподарський гурток організовано на базі Носівської сільськогосподарської станції Чернігівської області, де гуртківці за інтересами і покликанням вивчали та пізнавали в практичній роботі овочівництво, рослинництво, займались насінництвом, вирощували кормові й декоративні рослини.

З 1921 по 1925 рр. з’являються спеціалізовані гуртки у Харківській, Дніпропетровській, Одеській та Чернігівській (уже в п’яти регіонах) областях.

Юннатівські і сільськогосподарські гуртки, проводячи практичну суспільно корисну роботу, допомагали дорослим у полі, брали участь у закладанні садів, городів, в організації кролівництва.

У квітні 1925 року заснована Київська педагогічна біологічна станція, з часом – Республіканська станція юннатів (РСЮН), а нині – Національний еколого-натуралістичний центр (НЕНЦ) – один з кращих позашкільних закладів України, що зібрав під своїм дахом тисячі любителів природи. Його метою завжди було поширення любові та бережливого ставлення до природи через організацію гуртків юних натуралістів. З року в рік все більше дітей за покликом душі прагнуть долучитися до родини натуралістів, яких з перших літ виховують відомі вчені, досвідчені вчителі, справжні педагоги-ентузіасти, закохані у свою професію. Багато колишніх вихованців сьогодні знайомлять наступне покоління з таємницями природи.

Першим директором закладу (з 1925 року по 1934 рр.) був Федір Михайлович Трескін. На території  (25 га) були закладені перші дослідні ділянки, плодовий сад, теплиці, крільчатник.

Одним з перших вихованців Київської біостанції був Михайло Воїнственський, який у гуртку юних зоологів розвинув свої задатки, інтерес до природи, птахів. Навчаючись в університеті, керував студентськими гуртками біологів та об’єднанням зоологів у Київському зоопарку, а досягнувши рівня доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки України, протягом усього життя приділяв велику увагу роботі з юннатівською молоддю, був другом і порадником колективу педагогів РСЮН, нині – НЕНЦ.

«Я згадую… Федір Михайлович з’ясував, хто з нас цікавиться зоологією, а хто ботанікою і поділив на два гуртки. Керівником зоологічного гуртка був Марко Миколайович Шевлягон, а ботанічного – сам Федір Михайлович Трескін. Отак почався мій шлях у біологію, яким я простую уже багато років і жодного разу не пожалкував, що обрав собі цю професію», – розповідав доктор біологічних наук, заслужений діяч науки України М. Воїнственський про своїх педагогів.

Поступово Київська біостанція стає координуючим центром юннатівського руху в республіці. До початку 1930 р. в Україні вже працює 675 гуртків, у яких навчається і оволодіває трудовими, корисними справами майже 17 тисяч дітей, та функціонує вісім станцій юннатів.

З 1933 по 1959 рр. директором Центральної дослідно-педагогічної агробіостанції Міносвіти УРСР працював Дмитро Лаврович Сергієнко. Він розробив цілий ряд методичних посібників для вчителів, керівників гуртків, методистів, працівників позашкільних закладів з питань підготовки школярів до роботи в сільськогосподарському виробництві, а саме: «Підготовка учнів по біології до практичної діяльності в сільському господарстві» (1952 р.), «Із досвіду класної і позашкільної роботи по біології в середній школі» (1955 р.), «Суспільно корисна праця учнів у сільському господарстві» (1960 р.), «Формування дослідницьких умінь і навичок в учнів при вивченні біології у V-VIII класах» (1969 р.). Питанням змісту політехнічної освіти присвячено його творчу працю «Політехнічна освіта і трудове навчання в сільській школі».

У 1935 році на базі Республіканської СЮН розпочав свою роботу табір праці і відпочинку «Юннат», де щоліта відпочивали і обмінювалися досвідом понад 1000 кращих юннатів – дослідників сільського господарства, юних друзів природи.

Проте наполеглива робота вихованців та їхня активна участь у різноманітних виставках і зборах була перервана нападом фашистської Німеччини в 1941 році. Але одразу ж після звільнення Києва від загарбників, ще до повного закінчення війни, вони не тільки відновили свою роботу, а й взяли шефство у піклуванні над зеленими насадженнями по всій Україні.

Після війни юннати взялися до справи зі ще більшою наснагою, подальшого розвитку на станції набуло дослідництво. Прагнучи  допомогти народному господарству країни, чимало зусиль було спрямовано на відновлення садівництва.

Важливе місце в діяльності республіканської і обласних станцій юних натуралістів посідала співпраця з педагогами-ентузіастами юннатівської роботи в школах, підтримка їх новаторських ідей та ініціатив, пропагування й поширення передового педагогічного досвіду навчання і виховання школярів у юннатівських гуртках.

Один з таких педагогів-новаторів – Федір Степанович Бацура, шкільний вчитель біології з Хмельниччини, заслужений вчитель школи Української РСР, орденоносець і делегат республіканських та всесоюзних вчительських з’їздів, лауреат трьох золотих медалей ВДНГ Радянського Союзу, автор науково-педагогічних праць, який за підтримки дирекції і педагогів-натуралістів РСЮН став яскравим прикладом для наслідування освітянам України та інших республік колишнього СРСР, а його ідеї та досвід навчання і виховання юних натуралістів вивчали й намагалися впроваджувати вчителі різних куточків держави. Творча й плідна праця цього педагога-натураліста та багатьох інших його колег залишається золотою сторінкою в історії юннатівського руху.

1957 рік став особливо знаменним і пам’ятним для юннатів: Республіканська станція юних натуралістів отримала нове приміщення – просторий триповерховий будинок, де на площі 2800 м2 розмістились відділи: природознавства, ботаніко-рослинницький, садівництва, квітництва, агрохімії і фізіології рослин дарвінізму, тваринництва, а пізніше учнівських виробничих бригад, лісництва та ін. Одночасно було впорядковано куточок живої природи, музей юннатівського руху, бібліотеку з читальним залом, кімнату акваріумістики, земельну ділянку.

З 1959 по 1992 рік процес становлення та розвитку Республіканської станції юних натуралістів відбувався під керівництвом Любові Петрівни Манорик. У 1952-1956 рр. Любов  Петрівна спочатку працювала на посаді старшого наукового співробітника, а потім заступника директора з методичної частини, вела гурткову роботу з юними натуралістами, брала активну участь у створенні матеріальної бази станції, в підготовці програм для роботи гуртків юннатів, садоводів, овочівників.

У той час з юннатівської стежини розпочинали свій шлях видатні вчені: В.М. Єрмоленко – доктор біологічних наук, завідувач відділу ентомології Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена; Л.О. Спогоржевський – доктор біологічних наук; В.П. Шарпило – член-кореспондент НАНУ; І.А. Акімов -доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України, директор Інституту зоології НАН України. У своїх спогадах Ігор Акімов зазначає: «Треба віддати належне нашим  педагогам-керівникам гуртків. Це були люди інтелігентні і закохані у свою справу. На жаль, багатьох з тих, хто прищепив мені свідому «любов до майбутньої професії» (Тетяна Миколаївна  Ковпаненко, Тамара Григорівна Костецька, Дмитро Лаврович Сергієнко, Анастасія Федорівна Гаценко), вже немає. Нас, постійних юннатів, вони знали всіх, та й ми почували себе з ними, як у рідній стихії… Я пам’ятаю ботанічні екскурсії під керівництвом Анатолія Аполлінарійовича Піонтковського, бесіди Любов Петрівни Манорик…»

Зв’язки з ученими і передовиками виробництва зміцнюють і розвивають учнівські виробничі бригади, які організовуються у школах в 1957-1960 рр.

У 1961 році в Києві відбувся І Всеукраїнський зліт озернят – послідовників М.О. Озерного. В цьому ж році Міністерство освіти України разом з РСЮН оголосили Всеукраїнський конкурс на кращу дослідницьку роботу з біології і сільського господарства. На Республіканській та обласних станціях юннатів організовуються координаційні центри з питань дослідництва і природоохоронної роботи.

Дослідницька робота на пришкільних навчально-дослідних ділянках стала невід’ємною частиною викладання біології в школах України і поглибленим продовженням цього процесу в навчально-виховній роботі з дітьми, що мають нахили, інтерес до біології. У школах України в 1961 році працювало 3 512 учнівських виробничих бригад в складі 274 283 учнів, які обробляли 70 тисяч га земельних масивів колективних господарств.

У 1965 р. РСЮН була нагороджена Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за велику роботу по розвитку дослідництва з біології і сільського господарства та активну участь у вихованні молодого покоління.

Протягом 1971-1975 рр. в закладах освіти проводились заходи Піонерської мічурінської п’ятирічки, організацію яких забезпечувала РСЮН. ЇЇ «Зеленбуд», завдяки якому по всій Україні з’явилися тисячі плодових садів, парків, алей та скверів, висаджених працьовитими руками юннатів.

У 1972 році на РСЮН були організовані наукове товариство «Пошук» та біологічну секцію МАН. Таким чином значно підносилися роль і значення дослідницької роботи з біології та сільського господарства.

На навчально-дослідній земельній ділянці реконструйовано плодовий сад, закладено колекційний виноградник, забезпечено проведення селекційних програм по штучному відбору перспективних сіянців персика, винограду, аличі.

У 1980-1990 рр. при допомозі учених 30-ти науково-дослідних інститутів АН України та сільськогосподарської академії України Республіканська станція юннатів розробила тематику дослідницької роботи для шкіл і позашкільних закладів. З кожним роком діяльність гуртків юннатів та учнівських виробничих бригад стає змістовнішою і ефективнішою, зокрема з розмноженням цінних сільськогосподарських культур та запровадження їх у практику с.-г. виробництва. Лише в 1983 р. юними дослідниками сільського господарства України проведено понад 20 тис. дослідів, 3 тис. з яких запроваджено в практику с.-г. виробництва.

«Наша чудова учнівська молодь, котра представляє мільйони кращих із кращих юних природолюбів і дослідників сільського господарства, має сміливо йти в майбутнє для здійснення великих справ вивчення, охорони і збагачення рідної природи, розвиваючи нові напрями діяльності в дослідництві, опановуючи нові методи господарювання в ринкових умовах, бути гідними продовжувачами справи своїх учителів, ветеранів юннатівського руху», – наставляла юннатів Л.П. Манорик.

У 1985 році Музей хліба РСЮН, заснований в 1983 р., був удостоєний звання «Народного».

В 1992 році РСЮН перейменовано в Український державний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (УДЕНЦ). У діяльності центру головними стають екологічне навчання і виховання школярів, крім гуртків юних друзів природи з’являються клуби за інтересами, екологічні експедиції, екологічні агітбригади, екологічні стежки тощо.

В 1994 році з метою практичного вивчення великого матеріального спадку українського народу, розширення та поглиблення пізнавальних і професійних інтересів учнівської молоді, на базі закладу було створено школу народних ремесел.

У 1997 році на базі УДЕНЦ відкрито Всеукраїнську біологічну школу, а з 1998 року – Природничий ліцей. Мета діяльності – створення умов для виявлення обдарованих і талановитих учнів з наступною організацією та проведенням навчання, науково-дослідницьких, експериментальних робіт.

На сьогодні НЕНЦ координує роботу понад 100 профільних закладів позашкільної освіти (ЕНЦ (СЮН), профільних відділень палаців та будинків творчості дітей і юнацтва, 5 філій, 3 дитячі ботанічні сади, понад 7,6 тис. творчих учнівських об’єднань за 69 профілями, які працюють на базі обласних, районних та міських еколого-натуралістичних центрів (станцій юних натуралістів).

Національний еколого-натуралістичний центр – перший державний заклад позашкільної освіти, якому присвоєно звання «Національний» (Указ Президента України від 17 лютого 2001 року № 96).

Заклад розміщений на території дендрологічного парку «Юннатський» (загальна площа – 13,7 га). Територія парку є частиною парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Березовий гай». У березні 2006 року територія НЕНЦ отримала статус дендрологічного  парку місцевого значення «Юннатський» (рішення Київської міської ради «Про оголошення території Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти України дендрологічним парком «Юннатський» місцевого значення» від 09.03.2006р. № 163/3260).

На території НЕНЦ розташована навчально-дослідна земельна ділянка, яка займає площу 2 га та складається з окремих відділів: квітково-декоративних рослин, плодово-ягідних культур, лікарських рослин, ботаніко-рослинницький, колекційний та зоолого-тваринницький. Усі відділки використовуються відповідно до Положення про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України (наказ МОН від 27.03.2015 р. № 337/26782).

Лише тільки помологічна колекція Центру нараховує понад 700 сортів плодових та кісточкових культур, ампелографічна – 200 сортів винограду, колекція квітково-декоративних рослин відкритого ґрунту – 620, закритого -180 видів.

На території УНДЗД організована робота навчальної теплиці, на базі якої учнівська молодь проводить дослідну, дослідницько-експериментальну роботу з біології, екології, сільського господарства, лісознавства, агрономії тощо. Зміст її роботи відповідає Положенню про учнівські теплиці, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України (наказ МОН від 13.10.2015 р. № 1251/27696).

Також на території НЕНЦ розташований учнівський навчально-дослідний тваринницький комплекс. Структура комплексу та організована на його базі робота з учнівською молоддю відповідають Положенню про учнівські навчально-дослідні тваринницькі комплекси, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України (наказ МОН від 13.10.2015 р. № 1252/27697). У тваринницькому комплексі вирощуються 45 порід кролів та 100 порід сільськогосподарської птиці. У навчальній тематичній експозиції аквакомплексу – понад 100 видів акваріумних риб та рептилій, 120 видів водних рослин.

Кількість та стан будівель, наявних приміщень задовольняють вимоги державних санітарних правил і норм, що регламентують порядок провадження освітньої діяльності й дозволяють реалізовувати завдання позашкільної освіти відповідно до Статуту закладу як координаційно-методичного, організаційно-масового та освітнього центру позашкільної освіти.

У 2009 році було продовжено активне впровадження інформаційних технологій у процес методичної діяльності Центру. Розроблено та розміщено на сайті Центру творчі завдання для гуртків юних екологів, що дало змогу вихованцям продовжувати навчання за дистанційною формою.

Відповідно до функціональної структури Центру та напрямів його діяльності: екологічного, біологічного, сільськогосподарського, декоративно-прикладного – освітня діяльність здійснюється у 34 кабінетах, лабораторіях (ботаніки, зоології, тваринництва, екології та охорони природи, екобіомоніторингу, хімії та біохімії, загальної біології, генетики і селекції, квітникарства та фітодизайну, овочівництва, садівництва, дендрології, гідробіології) для лекційних, практичних і семінарських занять, майстернях, 2 комп’ютерних класах, бібліотеці.

В рамках соціального партнерства НЕНЦ спільно із компанія Syngenta в Україні у 2017 році відкрили для учнівської молоді «Агроклас» -модернізований навчальний клас, оснащений необхідним технічним та лабораторним обладнанням для проведення занять агрономічного напряму з вихованцями закладів загальної середньої та позашкільної освіти.

Основні напрями роботи «Агрокласу» включають підготовку учнів до практичної та експериментально-дослідницької роботи в галузі сільського господарства й ознайомлення з сучасними технологіями вирощування сільськогосподарських культур. У «Агрокласі» проводяться заняття з екології та агроекології, практичні й лабораторні заняття для учнів аграрного відділення Природничої школи учнівської молоді, а також навчальні практики студентів закладів аграрної і педагогічної вищої освіти України.

В структурі Центру функціонує Народний музей хліба, лабораторія народних ремесел, навчальна пасіка, метеомайданчик, Всеукраїнський профільний табір «Юннат».

Позашкільна освіта в НЕНЦ здійснюється за такими напрямами: еколого-природоохоронний, біологічний, дослідно-експериментальний, художньо-естетичний, реабілітаційно-оздоровчий. На базі закладу організована робота творчих учнівських об’єднань: екологічного, біологічного, сільськогосподарського профілів, що здійснюється за трьома рівнями: початковим, основним, вищим.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами на базі НЕНЦ організовано ряд творчих учнівських об’єднань. Тобто одним із освітніх завдань Центру є соціальна адаптація та інклюзія дітей з особливими освітніми потребами шляхом інклюзивного навчання в умовах закладу позашкільної освіти.

Понад 2000 учнів щороку проходять стажування на базі творчих учнівських об’єднань НЕНЦ.

У всеукраїнських масових еколого-натуралістичних заходах щорічно беруть участь понад 148 тис. юних дослідників та природоохоронців.

У структурі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України  понад  80 років функціонує Всеукраїнський профільний табір «Юннат». Табір має всі умови для освіти, відпочинку й оздоровлення дітей. Щороку на базі табору проходять зимові і літні організаційно-масові заходи: збір лідерів Всеукраїнської дитячої спілки «Дитячий екологічний парламент» та юннатівських секцій охорони природи, Всеукраїнська літня Стартап Школа «Start Chemist», Globe ігри, Всеукраїнський фестиваль патріотичних дій, збір переможців інтернет-олімпіади «Крок до знань» тощо.

Для учнівської і студентської молоді НЕНЦ щорічно проводиться понад 60 організаційно-масових заходів (очного-заочного типу). Серед них: Всеукраїнський конкурс винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму, Всеукраїнський конкурс «Юний селекціонері генетик», Всеукраїнський конкурс досягнень юних зоологів і тваринників, Всеукраїнський чемпіонат з інформаційних технологій «Екософт», Всеукраїнський конкурс «Еко-Україна», Всеукраїнський форум учнівської та студентської молоді «Дотик природи», Всеукраїнські експедиційно-польові збори команд юних екологів і натуралістів за основними профілями еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти (екологія, ботаніка, зоологія), Всеукраїнський зліт учнівських виробничих бригад, трудових аграрних об’єднань загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, Всеукраїнський зліт учнівських лісництв загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, Всеукраїнський конкурс «Земля – наш спільний дім», Всеукраїнський конкурс дослідницько-експериментальних робіт і з природознавства «Юний дослідник», Всеукраїнський юнацький фестиваль «В об’єктиві натураліста», Всеукраїнський фестиваль «Україна-сад», Всеукраїнський конкурс з квітникарства та ландшафтного дизайну «Квітуча Україна», Всеукраїнський конкурс з флористики та фітодизайну «Квіткові килими», Всеукраїнський турнір юних натуралістів та хіміків, Всеукраїнський форум юних екологів, Всеукраїнський форум учнівських трудових об’єднань, Всеукраїнський молодіжний хакатон «X REALITY HACK», Всеукраїнський юннатівський природоохоронний рух «Зелена естафета», Міжнародний пленер з лозоплетіння тощо.

Для вирішення завдань до профільної підготовки, соціальної інтеграції та професійного самовизначення учнів на базі Центру працює Природнича школа учнівської молоді. Молодь здобуває освіту у Всеукраїнському інституті біологічних стажувань обдарованих школярів (ботаніка, зоологія, гідробіологія, біохімія) тощо.

На сучасному етапі НЕНЦ щорічно збирає учнів всієї України на стажування для поглиблення знань та ознайомлення з усією красою природи. З ініціативи вихованців проводяться акції з охорони навколишнього середовища, конкурси, виставки, зустрічі. НЕНЦ працює за різноманітними міжнародними науково-освітніми програмами: «ISEF», «GLOBE», «Міжнародний інститут води», «BATTERFLY», «I-SWEEEР», «INFOMATRIX», «Genius Olympiad» та ін.

Педагогічний колектив НЕНЦ систематично працює над розробкою інноваційних методичних  матеріалів, нормативних документів, навчальних програм та посібників у галузі позашкільної еколого-біологічної освіти.

З метою впровадження результатів наукових досліджень проблем позашкільної освіти, наукового супроводу і реалізації методичних ініціатив у позашкільній освіті України НЕНЦ спільно з Інститутом проблем виховання НАПН України заснував Науково-дослідний віртуальний інститут позашкільної освіти. Основою діяльності Інституту є сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології, що дозволяють взаємодіяти на відстані, без прямого, особистого контакту.

Протягом десятиліття на сайті закладу діє електронна бібліотека фахової науково-методичної і навчальної літератури, якою користуються освітяни закладів загальної середньої і позашкільної освіти України.

Вже більше ніж п’ятнадцять років НЕНЦ проводить курси підвищення кваліфікації педагогічних кадрів закладів позашкільної освіти з використанням дистанційної форми навчання для різних категорій педагогічних працівників (ліцензія: серія АЕ № 270777, наказ МОН України від 01.07.2013 № 2494л.).

НЕНЦ, в рамках підвищення кваліфікації педагогічних працівників, започаткував проведення авторських педагогічних студій з питань раннього розвитку та раннього навчання дітей. Проведено цикл авторських педагогічних студій, а саме: з тем «Нейропсихологічний підхід у розвитку дошкільників та молодшого школяра», «Прийоми фантазування в ТРИЗ педагогіці або творчість за правилами», «Організація робочого, навчально-корекційного процесу для дітей з особливостями розвитку», «Чарівне малювання», як метод правопівкульного малювання в роботі з дітьми». Всього навчання пройшли 76 педагогів.

Започатковано проведення циклів навчальних стартапів з підготовки вчителів біології та хімії до професійної сертифікації.

Широко запроваджується в педагогічну діяльність НЕНЦ проведення різноманітних тренінгів для педагогів, а саме:

­ Тренінг із патріотичного виховання за програмою «З Україною в серці».

Тренінг проводиться в два етапи. Перший етап включає проведення загального тренінгу з патріотичного виховання дітей та молоді. Другий етап – проведення тренінгу з метою підготовки сертифікованих тренерів і з національно-патріотичного виховання. До участі у тренінгах запрошуються педагогічні працівники закладів загальної середньої та позашкільної освіти, методисти інститутів післядипломної освіти, методичних кабінетів.

За чотири роки проведення такої тренінгової роботи навчання пройшли понад 600 педагогів, підготовлено лігу тренерів із національно-патріотичного виховання – 183 тренери.

­ Екологічні тренінги з моніторингу навколишнього природного середовища.

­ Навчальний тренінг з охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі позашкільної освіти (спільно з ТОВ НВЦ «Професійна безпека»).

­ Всеукраїнський навчальний тренінг для регіональних координаторів програми GLOBE в Україні.

­ Літня толока позашкільників (проект професійного розвитку) за темою: «Особистісна зрілість управлінця закладу позашкільної освіти в умовах освітніх трансформацій».

З метою підвищення якості практики науково-методичного сервісу у сфері позашкільної освіти регіонів України шляхом підготовки методистів продовжується робота Всеукраїнської школи методиста позашкільного закладу освіти, в рамках якої функціонують авторські відділення садівничого, квітково-декоративного та ветеринарно-зоотехнічного напрямів.

Різнопланова видавнича робота НЕНЦ: видання науково-художнього журналу для дітей та юнацтва «Паросток» (видається з 1994 року). Це видання, яке не має аналогів в Україні, доповнює газета «Юний натураліст». Разом вони допомагають учнівській молоді збагнути таємниці природи, гармонію стосунків людини і довкілля. Регулярно виходять «Науковий вісник Національного еколого-натуралістичного центру», щорічний збірник «Новації позашкільної освіти», «Інформаційні бюлетені НЕНЦ» та електронний збірник «Фоторепортаж подій».

Упродовж багатьох десятиліть пріоритетним завданням Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України було і залишається виховання та підтримка учнів у їхньому бажанні займатися вивченням, дослідженням, пізнанням та охороною навколишнього середовища, всього того живого, що оточує їх щодня, щохвилини.

Головне – сформувати в дітей і учнівської молоді почуття любові до природи рідного краю та зберегти цю любов на все життя!

Вербицький В.В., д.п.н., професор,

директор Національного ЕНЦУМ.

……………………………………………………………………………………………………………………..

ЮННАТИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ: Шепетівський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Шепетівський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді – сьогодні один із найкращих комунальних профільних закладів позашкільної освіти в державі, а його творчо працюючі педагоги – носії передового педагогічного досвіду еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді та національно-патріотичного виховання підростаючого покоління у контексті українського патріотизму і євроінтеграції України.

Юннатівський заклад створений 22 грудня 2005 року після перейменування міського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, що був організований в м. Шепетівці в 1992 році шляхом реорганізації міської станції юннатів, яка діяла тут з 1 вересня 1986 року.

Перший директор – Василь Володимирович Лешкевич, який очолював міську СЮН в 1986-1987 роках, його наступником став Анатолій Миколайович Кондратюк (1987 – 1989 рр.), якого змінила на цій посаді Любов Володимирівна Новіцька (1989 – 2002 рр.).

З 25 січня 2002 року директором Шепетівського МЕНЦУМ, згодом перейменованого в МЦЕНТУМ, призначена Тетяна Леонідівна Манійчук, котра працювала тут з 1991 року методистом, і очоливши заклад вміло налагодила творчу роботу педагогічного колективу й дитячих еколого-натуралістичних об’єднань і очолює його в нинішній час. За досягнуті результати в управлінській діяльності, здобутки закладу та вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти України, організацію навчальної, науково-методичної, науково-дослідної роботи Т.Л. Манійчук нагороджена нагрудним знаком МОН «Відмінник освіти України» (2005 р.).  Також на її рахунку ряд інших галузевих почесних відзнак і нагород різного ґатунку за вміле й ефективне керівництво закладом, сумлінну працю та вагомий особистий внесок у розвиток позашкільної освіти нашого краю.

В 1998 році за сприяння міського голови Валентина Самковича Грищука шепетівські натуралісти отримали, а в наступні роки – відремонтували і раціонально пристосували для своїх потреб будинок колишнього дитсадка № 12 «Орля» із загальною площею приміщень 983,1 кв. метрів та земельною ділянкою 0,92 га, де й нині розміщується їх заклад і навчально-дослідні ділянки, на яких проводяться практичні дослідницькі роботи юннатів.

Тут обладнано 8 профільних кабінетів за напрямами гурткової роботи: кабінети екології, плетіння з верби, природи і фантазії, кінології, орнітології, акваріумістики, квітникарства, писанкарства, створено виставкові зали з акваріумістики та орнітології, куточок живої природи, зовнішній вольєр для утримання декоративних птахів. Крім цього, діє 3 паспортизованих музеї (музей народних промислів України, музей кімнатних рослин та етнографічний музей), на базі яких з дітьми шкільного віку й учнівською молоддю міста і району проводяться тематичні екскурсії, виховні заходи, семінари, пошукова та дослідницько-експериментальна робота, майстер-класи з різних напрямів діяльності закладу для місцевих педагогів.

Педколективом та юннатами МЦЕНТУМ обладнано кінологічний майданчик для проведення практичних занять гуртків «Юні кінологи» і «Юний хендлер», міських та обласних виставок і показових виступів собак, майстер-класів з хендлінгу, підготовки собак-терапевтів для роботи за програмою «Аніматерапія – лікування душі та тіла».

  За підтримки місцевих лісівників та з метою пропаганди охорони природи, збереження довкілля й формування екологічної свідомості в учнівської молоді і населення міста на території закладу створено дендрологічний парк «Шепетівський», де розміщується 5 видів Червонокнижних рослин і колекції хвойних та близько 100 видів декоративних дерев і кущів. У 2013 році обласна рада включила дендропарк до заповідного фонду Хмельниччини.

Учнівська навчально-дослідна земельна ділянка МЦЕНТУМ має відділки польових, овочевих, плодово-ягідних культур, квітково-декоративний, колекційний, селекційно-генетичний, виробничий, дендрологічний, зоолого-тваринницький, де на належному рівні організована навчальна, дослідницька і природоохоронна діяльність вихованців.

За результатами участі у Всеукраїнському конкурсі навчально-дослідних земельних ділянок шепетівські натуралісти неодноразово нагороджувались грамотами, а в 2017 та 2018 роках – Дипломом за ІІ місце, у 2019 році – Дипломом за ІІІ місце у фіналі конкурсу.

Навчальний процес в дитячих творчих еколого-натуралістичних об’єднаннях забезпечують 10 педпрацівників з вищою педагогічною освітою, чотирьом з яких за результатами атестації присвоєно педагогічне звання «керівник гуртка-методист» (О.М. Беляєва, О.І. Коленчук, Г.В. Семенишина, І.М. Чумак).

В 2019-2020 навчальному році в Шепетівському МЦЕНТУМ охоплено гуртковою роботою 515 учнів закладів освіти міста, для яких організовано 32 гуртки за 25 напрямами: «Абетка природи», «Школа юного акваріуміста», «Фітотерапія», «Цікавий тераріум», «Любителі декоративних тварин», «Юні ентомологи», «Юні кінологи», «Юний хендлер», «Валеологія з елементами аніматерапії», «Екотворчість», «Писанкарство», «Флористика», «Юні майстри народних ремесел», «Плетіння з верби», «Екосвіт», «Екознайка», «За гуманне ставлення до тварин», «Фотонатуралісти», «Екологія і фен-шуй», «Декоративне птахівництво», «Світ птахів».

         Для задоволення інтересів та запитів учнівської молоді педагогами розроблені навчальні програми гуртків, які протягом декількох років проходили апробацію в закладі. Навчальна програма «Основи кінології» (автор О.М. Беляєва) після апробації отримала відповідне схвалення науково-методичної комісії МОН України і у 2020 році увійшла у Збірник навчальних програм з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму.

         Відповідно до вимог чинного законодавства у галузі освіти і завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні, діяльність педагогічного колективу Шепетівського МЦЕНТУМ спрямована на вирішення проблеми соціальної інтеграції, створення належних умов для інтелектуального, творчого розвитку та формування еколого-етичної культури особистості, забезпечення рівного доступу до позашкільної освіти всім категоріям місцевих дітей, задоволення потреб учнівської молоді у професійному самовизначенні відповідно до її інтересів і здібностей.

З метою забезпечення у літній канікулярний період необхідних умов для змістовного відпочинку й оздоровлення вихованців, формування у них навичок здорового способу життя, творчого та духовного розвитку особистості, впродовж багатьох років педагогами-натуралістами на базі МЦЕНТУМ організовується дитячий комплексний профільний табір відпочинку й оздоровлення з денним перебуванням «Екос», яким щорічно охоплюються 40-45 гуртківців і учнів зі шкіл міста.

В рамках співпраці з відділом у справах сім’ї, молоді та спорту  Шепетівської міської ради, з метою залучення батьків і членів родин до навчально-виховного процесу й пропаганди екологічних знань та практичної природоохоронної діяльності в закладі діє програма «Родинний дім», а для забезпечення рівного доступу до позашкільної освіти дітей з обмеженими фізичними можливостями – соціальний проект «Аніматерапія – лікування душі та тіла». Педагоги закладу налагодили співпрацю з Шепетівським центром реабілітації дітей з інвалідністю, в рамках якої для вихованців центру  проводяться виховні заходи та тематичні кінологічні виступи.

На базі МЦЕНТУМ діє молодіжна громадська кінологічна організація «Фенікс», активісти якої спільно з гуртківцями беруть участь в обласних, всеукраїнських і міжнародних кінологічних виставках, проектах, за результатами яких мають колекцію кубків та медалей переможців, регулярно організовують тематичні семінари-практикуми для місцевого населення, що сприяє широкому залученню учнівської і студентської молоді міста до вирішення екологічних проблем.

У 2013 році Національним ЕНЦУМ Міністерства освіти і науки України вивчався й узагальнювався досвід роботи педагогів закладу за темою «Формування еколого-етичної компетентності вихованців позашкільного навчального закладу засобами етології та біоетики», що був схвалений його педагогічною радою, а МЦЕНТУМ – отримав спеціальний сертифікат за впровадження досвіду.

З травня 2014 року дирекцією й педагогами-натуралістами закладу організовано науково-методичне співробітництво з лабораторією діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України в рамках експериментального педагогічного майданчика на базі МЦЕНТУМ. Протягом 2014 – 2017 років на його базі проводилась дослідно-експериментальна робота з проблеми «Формування еколого-етичної компетентності та активної екологічної позиції особистості в умовах позашкільного навчального закладу еколого-натуралістичного напряму» відповідно до укладеної угоди з Інститутом проблем виховання Національної АПН України.

Результатом співпраці в рамках цього науково-освітнього проекту стала розробка начальних програм, методичних посібників, проведення спільних методичних заходів на базі закладу, а 19 квітня 2017 року відбулася презентація шепетівськими педагогами результатів проведеної дослідно-експериментальної роботи під час виставки й засідання  тематичного круглого столу в Національній АПН України «Позашкільна освіта: стан, виклики, перспективи» (див. детальніше за посиланням: http://visnyk.hoippo.km.ua/infomain/1965-naturalsti-hmelnichchini-predstavlyali-pozashklnu-osvtu-krayu-v-naconalny-apn-ukrayini.html).

Досягнення науково-педагогічної співпраці й індивідуальної інноваційної творчості педагогів-натуралістів закладу регулярно презентуються на фахових конкурсах, виставках та отримують високі результати участі й оцінку їх організаторів.

Протягом чотирьох років Шепетівський МЦЕНТУМ успішно презентував свою діяльність на Міжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні», за що нагороджений почесними дипломами її організаторів – МОН і НАПН України.

Під час виставки у 2011 році заклад презентував свою діяльність у номінації «Духовний розвиток молоді та фізичне вдосконалення – як необхідна складова виховання та освіти» в рамках співпраці з Шепетівським міським центром соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Також шепетівські натуралісти проводили для учасників Виставки тематичні семінари: «Відродження гуртків соціальної допомоги» і «Розвиток творчих здібностей дітей з особливими потребами» та презентували методичні розробки, в яких висвітлювався їх власний досвід роботи з цього напрямку.

В 2012 році заклад був учасником Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні», а після проведених тематичних презентацій творчої діяльності і напрацювань педагогів – нагороджений бронзовою медаллю організаторів Виставки МОН та НАПН України в номінації «Розвиток навчання та виховання дітей з особливими потребами».

Педагоги закладу неодноразово нагороджувались грамотами і листами подяк Національного ЕНЦУМ МОН України, Хмельницького ОЕНЦУМ, почесними грамотами управління освіти і науки Хмельницької ОДА та МОН України за їх сумлінну творчу працю і вагомі особисті внески в екологічне виховання підростаючого покоління. Їх вихованці також не лише активні учасники, а й неодноразові переможці різноманітних міських, обласних, всеукраїнських і міжнародних природоохоронних конкурсів, екологічних та патріотичних акцій, за що отримали чимало заслужених нагород від їх організаторів (див. за посиланням: http://visnyk.hoippo.km.ua/infomain/3557-shepetvsk-yunnati-gdno-predstavili-shkolyarv-yunnatv-oblast-na-vseukrayinskomu-festival-patrotichnih-dy.html).

З 24 по 27 червня 2019 року вихованці гуртків Шепетівського МЦЕНТУМ вдруге поспіль гідно представляли школярів і юннатів Хмельницької області на Всеукраїнському фестивалі патріотичних дій, що проходив на базі Національного ЕНЦУМ МОН України в м. Києві. Таку можливість вони отримали за здобуту ними перемогу у Всеукраїнській еколого-патріотичній грі «Паросток».

З 17 по 20 червня 2019 року четверо лідерів осередку ДЕП, вихованці гуртка «Декоративне птахівництво», взяли участь у зборі лідерів Всеукраїнської дитячої спілки «Дитячий екологічний парламент», що проводився у м. Києві, де змістовно презентували свою роботу й були відзначені грамотами Національного ЕНЦУМ МОН України.

В 2012 році директор Шепетівського МЦЕНТУМ Т.Л. Манійчук, а в 2014 році – керівник гуртків О.М. Беляєва, стали переможцями Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» у своїх номінаціях і були відзначені почесними грамотами МОН України та спеціальною відзнакою «Ніка».

У 2012 і 2014 роках, представляючи інноваційні напрацювання й результати роботи дирекції і педколективу закладу, його керівник виборола перше місце за результатами участі у Всеукраїнському конкурсі-огляді соціально-педагогічних виховних систем позашкільних навчальних закладів, в 2013 році – здобула  перше місце у номінації «Реклама досягнень позашкільного навчального закладу» Позашкільних педагогічних читань-виставки видавничої продукції з питань позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму, а третє місце їй дісталося вже у Всеукраїнському конкурсі науково-методичних розробок з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти хіміко-біологічного профілю.

У 2012 році за перемогу в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров’ю» заклад відзначений Дипломом управління освіти і науки Хмельницької ОДА.

В 2013 році Шепетівський МЦЕНТУМ було занесено на міську Дошку Пошани за вагомий внесок колективу в суспільно-культурне життя міста.

В тому ж році Департамент екології і природних ресурсів Хмельницької ОДА нагородив педколектив закладу Грамотою за вагомий внесок у розвиток природознавчої, дослідницької та природоохоронної роботи учнівської молоді регіону, залучення її до охорони навколишнього середовища, а в 2014 році – Департамент освіти і науки Хмельницької ОДА відзначив педколектив Почесною грамотою за його вагомий внесок у розвиток профільної позашкільної освіти і юннатівського руху Хмельниччини.

В 2013 та 2015 роках колектив шепетівських педагогів-натуралістів нагороджено Грамотою Національного ЕНЦУМ МОН України за І місце у Всеукраїнському конкурсі соціально-педагогічних виховних систем позашкільних навчальних закладів, а у 2014 році – за їх сумлінну працю та вагомий внесок в розвиток екологічної освіти і виховання, формування екологічної культури підростаючого покоління.

Протягом багатьох років Шепетівський МЦЕНТУМ є активним і результативним учасником Всеукраїнського відкритого рейтингу якості позашкільної освіти «Золота когорта позашкільників». В 2013, 2015, 2017 та 2018 роках заклад ставав його абсолютним переможцем у категорії «Позашкільні заклади міського підпорядкування» та був нагороджений Дипломом абсолютного переможця Рейтингу і спеціальною відзнакою «Флагман позашкільної освіти України».  

У 2019 році керівник закладу Т.Л. Манійчук стала переможцем ХІ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій, на якому успішно презентувала досвід роботи дирекції та педагогічного колективу щодо організації навчання і виховання дітей з особливими потребами.

Сьогодні в Шепетівскому МЦЕНТУМ раціонально застосовуються сучасні методики адміністративної діяльності, інтерактивні методи проведення управлінських заходів, науково-педагогічні методи виховного впливу на дитячий колектив та окремо взяті особистості, налагоджується результативна взаємодія між усіма учасниками педагогічного процесу в контексті розвитку дитячої еколого-натуралістичної творчості й дослідництва, екологічної освіти і виховання та формування екологічної культури дітей шкільного віку і учнівської молоді краю, а шепетівські педагоги-натуралісти впевнено утримують здобуті позиції на ниві освіти.

Учні та юннати Хмельниччини – переможці Всеукраїнської природоохоронно-пропагандистської акції «Грак птах року 2019»

Напередодні новорічно-різдвяних свят Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України і Українське товариство охорони птахів підвели підсумки щорічної природоохоронної акції «Грак – птах року 2019», яка проводилася  з метою привернення уваги дітей та учнівської молоді до проблем охорони птахів і їхніх природних біотопів, залучення учнів до активної природоохоронної роботи.

До участі у орнітологічних та природоохоронних заходах Всеукраїнської природоохоронно-пропагандистської акції «Грак – птах року 2019» долучилися й учні та вихованці закладів загальної середньої і позашкільної освіти Хмельницької області, які представили індивідуальні дослідницько-пропагандистські, творчі роботи та виконували дослідницькі проекти по вивченню й охороні його природних біотопів.

У рамках Акції було сплановано та проведено низку заходів, зокрема: вивчення біології грака шляхом організації експедицій (екскурсій), виступи екологічних агітбригад, різноманітні конкурси, тематичні заняття, бесіди та ін. Під час Акції учнями також вивчено біологічні особливості різних видів птахів України, які потребують охорони, проведено моніторинг чисельності грака й природоохоронні заходи з метою його збереження, досліджено вплив господарської діяльності людини на чисельність цього виду і можливості відгодівлі його в штучних умовах. Акція сприяла розвитку творчих здібностей неповнолітніх.

Журі конкурсу Акціївизналопереможцями учнівські колективи, окремих учнів і гуртківців з міст Шепетівки, Славути, Нетішина та Кам’янця-Подільського, яких відзначено Грамотою Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України та Українського товариства охорони птахів.

За змістовну природоохоронну, дослідницько-пропагандистську, практичну екологічну роботу у вирішенні проблеми охорони птахів (реферати, презентації, малюнки, фото та власні літературні твори) нагороджено Грамотою:

– колектив вихованців гуртка «Декоративне птахівництво» і вихованців шкільного лісництва «Юні лісівники» Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді та Шепетівської загальноосвітньої школи № 6 (І місце – 95 балів);

– Гаврилюк Людмилу, Зубову Катерину, Захарчука Олександра та Дідич Дениса, вихованців гуртків «Юні фотонатуралісти», «Екологічне краєзнавство» Дитячо-юнацького центру туризму та екологічної роботи Славутської міської ради (ІІІ місце – 75 балів).

За змістовну різнопланову роботу (реферати, презентації, малюнки, літературні твори) нагороджено Грамотою:

– учнівський колектив 6-А класу загальноосвітньої школи № 17 І-ІІІ ступенів Кам’янець-Подільської міської ради (І місце – 95 балів);

– учнівський колектив загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 ім. Т.Г. Шевченка Кам’янець-Подільської міської ради (ІІ місце – 85 балів).

За кращий малюнок і креативність сприйняття орнітофауни в рамках акції «Птах року 2019» нагороджено Грамотою:

– Аюпову Юлію, Горецьку Анастасію та Романову Катерину, учениць 7 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 імені Т.Г. Шевченка Кам’янець-Подільської міської ради (ІІІ місце – 75 балів);

– Кучеріна Богдана, учня загальноосвітньої школи № 10 Кам’янець-Подільської міської ради (ІІІ місце – 75 балів).

За кращий доробок, креативність та самобутнє сприйняття орнітофауни в рамках акції «Птах року 2019» нагороджено Грамотою:

– Крайчинського Максима, учня 7-Д класу Нетішинського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей» (І місце – 95 балів);

– Краковяк Віту, ученицю 6-В класу Нетішинської загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів № 2 (І місце – 95 балів);

– Олійник Дарину, вихованку гуртка «Юні орнітологи» позашкільного навчально-виховного об’єднання Кам’янець-Подільської міської ради (ІІ місце – 85 балів).

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді МОН України за високий професіоналізм, творчий підхід та формування екологічної свідомості учнів відзначив Подякою педагогів – керівників юннатівських робіт, які посіли призові місця і були нагороджені Грамотою:

– Гой Наталію Василівну, вчителя загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 ім. Т. Г. Шевченка Кам’янець-Подільської міської ради;

– Захарчука Володимира Віталійовича, керівника гуртків «Юні фотонатуралісти», «Екологічне краєзнавство» Дитячо-юнацького центру туризму та екологічної роботи Славутської міської ради;

– Ковальчук Альону Олександрівну, керівника гуртка «Декоративне птахівництво» Шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді;

– Мельник Аліну Андріївну, вчителя Нетішинського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей»;

– Сокальську Сюзанну Миколаївну, вчителя біології загальноосвітньої школи № 10 Кам’янець-Подільської міської ради;

– Столяр Олену Володимирівну, керівника гуртка «Юні орнітологи» позашкільного навчально-виховного об’єднання Кам’янець-Подільської міської ради;

– Франчук Марію Іванівну, вчителя біології загальноосвітньої школи № 17 І-ІІІ ступенів Кам’янець-Подільської міської ради.  

Організатори висловили вдячність керівникам і педагогічним працівникам закладів позашкільної та загальної середньої освіти Хмельниччини за підготовку ними та організоване проведення з учнями і вихованцями закладів освіти області Всеукраїнської акції «Птах року – 2019».

Вітаємо переможців і бажаємо їм творчого натхнення, наснаги та нових здобутків і перемог на ниві еколого-натуралістичної творчості й охорони природи рідного краю!